Врятувала старий стілець зі смітника. Переробила його в чудовий варіант для дачі

Буквально в останній день перед від’їздом з дачі я таки встигла взятися за старий стілець у стилі «псевдовіденський» і довести його до ладу. Колись я не змогла пройти повз, коли побачила його біля смітників: нічого особливого, але чомусь шкода стало. Так він і простояв кілька років, чекаючи свого часу. І цього літа руки до нього теж не доходили — аж поки не настав той самий останній момент.

Сам стілець був міцний, проте добре «пожитий». На спинці бракувало шматочка шпону, а на сидінні він місцями розшарувався. Спершу я ретельно відмила поверхню від старого покриття — скористалася звичайним кухонним знежирювачем і металевою губкою.

Результат вийшов непоганий, але подекуди залишилися сліди старого лаку й застарілі плями.

Тож довелося додатково пройтися шліфмашинкою. Повністю прибрати темні в’їдені сліди так і не вдалося, але вигляд став значно охайнішим. Відійшовший шпон на сидінні я приклеїла звичайним ПВА, добре стягнула струбцинами й залишила так на добу. А місце, де на спинці не вистачало шпону, просто зашліфувала до плавного переходу.

Із усього, що знайшлося під рукою з матеріалів для дерева, була лише пропитка-антисептик кольору «палісандр».

Нею й довелося покрити мій так і не реалізований «світлий» задум. Щоб стілець виглядав цікавіше, після висихання пропитки я додала через трафарет візерунок білою аерозольною фарбою. Трохи орнаменту з’явилося і на спинці.