Дивовижна тривимірна вишивка, яка виглядає як справжня (20 фото)

Багато речей найкраще виглядають збоку, а ще краще — з висоти й невеликого віддалення. А як щодо вишивки? Чи може шматочок тканини з різнокольоровими вузликами позмагатися красою й деталізацією зі знімками з висоти?

Вікторія Роуз Річардс займається вишивкою все життя, професійно. Торік у червні вона влаштувала конкурс, для якого зробила серію робіт із домінуванням різних кольорів, і несподівано для себе «залипла» на зеленому. Не одразу, але вишивальниця зрозуміла, що саме її так вабить — зелений виглядав як англійські луки. Бракувало тільки білих овечок, і Вікторія додала їх короткими білими стібками. Вийшло чудово!

Перші вишивки вона робила, надихаючись краєвидом із вікна своєї спальні на другому поверсі. А потім почала фантазувати, тож не варто намагатися вгадати, яка саме місцевість зображена на вишивці. Усе відбувається спонтанно: скажімо, французьким пухнастим вузликом малюється пишна крона дерева. До неї б лугових квітів — додається багатоколір’я цяточок. А далі сама собою з’являється річка, дубовий гай, корови на пасовищі.

Усі вишивки дуже різні. Є невеликі, 15 см у діаметрі — на такі йде від 6 до 25 годин роботи. Але це якщо візерунок простий, а коли уява змушує пальці додавати все нові деталі, можна й 50 годин просидіти за роботою! Одна з найулюбленіших вишивок Вікторії, діаметром 41 см, створювалася 200 годин! Це справді колосальна праця, а за рік вона створила близько двох сотень таких пейзажів.

Одна з головних складнощів — дотримати пропорції та перспективу. Це не абстрактна вишивка, роботи справді виглядають як фотографія з квадрокоптера. А отже, якщо зроблено ставок, то лебеді на ньому мають бути в десятки разів менші за саму водну гладь. Деякі деталі на вишивках не одразу й з лупою розгледиш, але вони там є — бо мають бути, інакше це якийсь неправильний пейзаж!