Картопляні зрази з начинкою, як готувала бабуся. Смачніші в житті не їла!
У моїй родині картопляні зрази завжди були особливою стравою — не просто ситною, а ще й сповненою дитячих спогадів. Пам’ятаю, як бабуся іноді приїжджала до нас у вихідні, коли мама була на роботі. Вона переступала поріг і з посмішкою питала: «Ну що, готуватимемо?» А ми, ще з піжамами й скуйовдженим волоссям, вигукували хором: «Зарази!» — і заливалися сміхом. Це слово щоразу викликало в нас приступ веселощів.
Бабуся ліпила зрази так швидко й легко, що здавалося — простіше вже не буває. У неї виходили ідеальні пиріжки — ніжне картопляне тісто, ароматна м’ясна начинка, рум’яна скоринка… Я ж, як не намагалася, не досягала тієї самої швидкості. Мені на все потрібно щонайменше півтори години. Але результат того вартий — страва виходить настільки смачна, що її не соромно подати й на свято, і до щоденного столу.
Готую з простих продуктів — таких, що завжди є вдома: картопля, яйця, трохи фаршу, цибуля. Якщо під рукою є гриби — додаю обов’язково, бо вони тільки збагачують смак. А ще сир — для вершкової нотки. Ось мій улюблений варіант рецепта:
Інгредієнти:
- 1,5 кг картоплі; 200 мл картопляного крохмалю; 2 яйця;
- 1 кг грибів; 300 г яловичого фаршу; 2 цибулини;
- 100 г твердого сиру; 150 г моцарели; сіль і перець — за смаком;
- Панірувальні сухарі; олія для смаження
Готую так:
Спершу варю картоплю «в мундирі», не перетримую — лише до готовності. Потім трохи остуджую, очищаю й перетворюю на пюре. Додаю яйця, крохмаль, сіль і вимішую м’яке, податливе тісто. Накриваю плівкою — хай відпочине.
Поки тісто «дозріває», готую начинку. Спершу обсмажую цибулю до м’якості, додаю фарш і готую, добре розминаючи. Потім до них — дрібно нарізані гриби. Смажу до повного випаровування рідини. Солю, перчу і знімаю з вогню.
Коли все трохи вистигне, змішую начинку з двома видами сиру. Виходить ароматна, соковита маса.
Ділю картопляне тісто на 16 частин, формую кульки, розплющую їх у коржики. На середину кожного кладу ложку начинки, заліплюю краї й формую овальні пиріжки.
Обвалюю зрази в панірувальних сухарях. Смажу на сковороді з обох боків до золотистої скоринки.
Подавати можна з борщем або грибним супом, а можна — як самостійну страву з улюбленим соусом, сметанкою чи соліннями.
Спробуйте — це смачно, по-домашньому, щиро. Як у дитинстві.