«Поливай огірки в жару з розумом!» — говорив мені дід. Ділюся його секретом для щедрого врожаю
Щоразу в червні та серпні я згадую запитання, яке рано чи пізно ставить собі кожен дачник: як правильно поливати огірки в спекотну пору? Усі ми хочемо отримати гарний урожай, витрачаючи мінімум зусиль. І тут мені завжди в голові звучить дідовий голос:
— Поливай огірки в жару з розумом!
Він ще з молодості дотримувався методу, яким зараз дехто нехтує — підґрунтового поливу. А даремно. Бо цей спосіб справді працює.
Дід часто ділився своїми спогадами:
«Хтось мені розуму дав — поливати огірки знизу, а не зверху… І хоч самі огірки міг не їсти роками, але згадую той маленький колючий плід під широким листом — і душа радіє. Поливати треба тоді, коли сонце вже сідає, небо темніє, а перша зірка кліпає. І тільки десь у малиннику останній коник стихає, а під ногою — хрусь! — волога гілочка…»
Цей метод має кілька переваг. По-перше, волога йде прямо до коріння, а не випаровується з поверхні. По-друге, економія води суттєва — достатньо наповнювати ємності раз на 3–4 дні. А ще не утворюється тверда ґрунтова кірка, особливо якщо ви додасте мульчу.
Такий полив підходить не лише огіркам, а й помідорам, перцю, йде і для теплиць, і для відкритого ґрунту. Особливо це зручно тим, хто не має можливості щодня бігати на город або просто хоче зекономити сили та воду, не жертвуючи врожаєм.
Проте зауважу: цей метод не підійде на піщаних ґрунтах — вода з таких пляшок швидко йде вниз і не затримується біля коріння.
Розкажу, як я роблю підґрунтовий полив своїми руками:
Беру пластикові пляшки на 1,5–2 літри. Акуратно зрізаю дно, але не викидаю його — згодиться як кришка, щоб вода не випаровувалась.
У кришці пробиваю кілька отворів діаметром десь 2 мм. Закопую пляшки під кутом приблизно 40° на відстані 15–20 см від кожного кущика огірка, горлечком вниз. Під саме дно кладу трохи сухої трави або шматок мішковини — для фільтрації.
Засипаю ґрунтом, щоб зверху лишалося тільки обрізане дно — куди й заливаю воду. Зазвичай однієї пляшки вистачає на 3–4 дні, і огірки встигають «випити» до пів літра води на добу. В результаті — жодного пересихання, жодних обгорілих батогів, зате — гарні зелені плоди, хрумкі та соковиті.
Цей дідусів метод я давно взяв на озброєння. І щоразу, коли в руці тримаю свіжий огірок з грядки — дякую йому подумки за пораду, яка дійсно працює.
