Більше не смажу сирники — тепер печу ці сирні «трояндочки»

Скільки років я щоранку ставала до плити з пательнею! Сирники, звісно, справа звична: замісила, обваляла в борошні, смажиш і перевертаєш. А потім відмиваєш плиту, бо олія розлетілася по всій кухні, і провітрюєш квартиру, бо запах смаженого тримається до вечора.

І от одного разу спробувала я випекти сирні «трояндочки» — і все, до пательні більше не повертаюся. Тісто розсипчасте, як у пісочного печива, всередині ніжна сирна начинка, зверху цукрова пудра.

Виглядають так, наче я їх у кондитерській купила. А насправді — просто поставила деко в духовку й пішла займатися своїми справами.

Що знадобиться

Для тіста:

• Борошно — 300 г
• Вершкове масло, обов’язково холодне — 100 г
• Розпушувач — 1 ч. л.
• Сметана або густий йогурт — 100 г
• Цукор — 70 г
• Яєчний жовток — 1 шт.
• Дрібка солі

Для начинки:

• Сир кисломолочний, несолоний — 300 г
• Цукор — 3 ст. л.

Як я їх готую

1. У глибокій мисці з’єдную борошно, сіль і розпушувач.

2. Дістаю масло просто з холодильника, нарізаю кубиками й перетираю руками з борошном, поки не вийде дрібна крихта.

3. Додаю цукор, жовток і сметану. Замішую м’яке тісто — довго місити не треба, тільки поки збереться в кулю.

4. Загортаю в плівку й відправляю в холодильник на 20 хвилин. Цей крок не пропускайте, тісто має відпочити.

5. Тим часом розтираю сир із цукром до однорідної маси.

6. Розкачую тісто в пласт і склянкою вирізаю кружечки.

7. На кожен кружечок кладу начинку, роблю чотири надрізи по краях і загортаю пелюстки всередину — виходить трояндочка.

8. Викладаю на деко з пергаментом на невеликій відстані одна від одної.

Випікаю при 180°C приблизно 30 хвилин, поки не зарум’яняться. Даю охолонути й щедро притрушую цукровою пудрою.
Поради, які я зібрала за час експериментів

Сир обов’язково віджміть. Якщо він вологий, начинка потече й розмокне тісто. Я відкидаю на марлю й даю постояти хвилин п’ятнадцять.

Масло має бути крижаним. Якщо кухня тепла, покладіть його в морозилку на десять хвилин, а потім натріть на великій тертці — так швидше й рівномірніше.

Не тримайте тісто в холодильнику довше півгодини. Воно затвердіє, і розкачувати стане важко.

Розкачуйте не тонше 5 мм. Тонке тісто рветься під вагою начинки.

Не переповнюйте. Здається, що начинки мало, але при випіканні вона трохи піднімається. Чайна ложка з гіркою на кружечок — саме те.

Змастіть верх жовтком із ложкою молока, якщо хочете глянцевий золотистий колір, як на вітрині.

Пудрою притрушуйте тільки холодні. На гарячих вона миттєво розтане й перетвориться на липку плівку.

Для аромату додайте у начинку ванільний цукор, цедру лимона або жменю запарених родзинок. Мені найбільше подобається з цедрою — дає легку свіжість, яка врівноважує солодкість.

Зберігаються три-чотири дні в закритому контейнері. Наступного дня стають ще м’якшими.

Смакують і теплими, і зовсім холодними. До ранкової кави, до чаю ввечері, дітям у школу — розлітаються швидше, ніж я встигаю зробити наступну порцію.