Як обігрівали замки в Середньовіччі, коли не було газу та електрики

Коли я вперше замислилася, як люди виживали в кам’яних замках без газу й електрики, мені стало по-справжньому моторошно.

Товсті стіни, вузькі вікна, протяги з усіх щілин — здається, що там мало бути крижано навіть восени. Але насправді мешканці середньовічних замків мали свої способи зігрітися.

Найперше, що я уявляю, — це величезний зал із відкритим вогнищем посередині. У ранньому Середньовіччі саме так і було: просто в центрі приміщення палав вогонь, а дим піднімався вгору й виходив через отвір у даху.

Пізніше з’явилися каміни з димоходами — це вже був справжній прорив. У великих фортецях каміни могли бути настільки широкими, що в них майже можна було зайти всередину.

Проте я швидко зрозуміла: камін обігрівав лише простір поряд із собою. Чим далі від вогню — тим холодніше. Саме тому в замках часто вішали товсті гобелени на стінах.

Вони не тільки прикрашали інтер’єр, а й затримували холод від сирого каменю. Підлогу вкривали соломою або очеретом, а пізніше — килимами, щоб ноги не мерзли від крижаних плит.

Мене особливо здивувало, що в деяких замках існували навіть примітивні системи центрального опалення.

Наприклад, у пізніші століття іноді використовували принцип, подібний до давньоримського гіпокаусту: гаряче повітря від печі проходило спеціальними каналами в підлозі чи стінах.

Це було рідкістю й коштувало дорого, тому дозволити собі таку розкіш могли лише найбагатші.

А ще люди зігрівалися… буквально тілом. Я читала, що в спальні ставили ліжка з балдахінами — щільні завіси навколо спального місця допомагали утримувати тепло. Перед сном у ліжко клали нагріті металеві або керамічні грілки з жаром усередині.

Слуги приносили їх просто з каміна. Уявляю, яке це було щастя — лягти не в холодну, а в теплу постіль.

На кухнях та в господарських приміщеннях тепло було постійніше, бо там майже безперервно палали печі. Саме тому частина мешканців замку проводила там чимало часу — не лише через роботу, а й через тепло.

І все ж я переконана: попри всі ці хитрощі, зими в замках були суворими. Камін міг тріщати цілу ніч, але кам’яні стіни все одно «тягнули» холодом.

Середньовічне життя було значно менш романтичним, ніж нам показують у фільмах. Та водночас мене вражає винахідливість людей того часу — без сучасних технологій вони знаходили способи створити хоч якийсь затишок у величезних холодних фортецях.