«Їла зубну пасту, щоб вижити»: собаку кинули в зачиненій квартирі на 2 місяці

Є історії, які важко читати без грудки в горлі. Ця — саме така. Помісь хаскі на кличку Йогі два довгі місяці провів замкненим у квартирі — без їжі, без води, без єдиного шансу вийти на вулицю.

Винною в цьому була господиня, яка просто зачинила двері й залишила пса напризволяще. Коли волонтери нарешті потрапили всередину, вони заціпеніли: перед ними лежала не собака, а обтягнутий шкірою скелет, у якому ледь жевріло життя.

Замість тридцяти кілограмів — менше дев’яти

Для собаки такої породи нормальна вага коливається в межах 30 кілограмів. Коли Йогі поставили на ваги, цифра навіть не дотягнула до дев’яти. Рятувальники досі згадують цей момент із важким серцем — здавалося неможливим, що тварина взагалі змогла протриматися стільки часу.

За припущеннями волонтерів, весь цей час пес виживав лише завдяки воді з унітазу — іншого джерела вологи в квартирі просто не залишили.

А замість їжі йому доводилося злизувати зубну пасту, яку він якимось дивом знайшов у ванній кімнаті. Від самої думки про це стискається серце.

Нове ім’я, нове життя

Після порятунку почалася довга й непроста реабілітація. Собаці дали нове ім’я — Хані, і воно пасувало напрочуд точно: медовий відтінок шерсті ідеально збігався з новим початком у житті пса.

Спочатку Хані сахався кожного різкого руху й боявся навіть простягнутої руки. Але турбота і терпіння волонтерів зробили свою справу — крок за кроком страх почав відступати.

Пес поступово почав довіряти людям знову, набирав вагу, яку в нього так жорстоко відібрали, і поволі перетворювався на життєрадісну, ласкаву тварину.

Тож не дивно, що для Йогі-Хані досить швидко знайшлася турботлива родина, яка подарувала йому дім.

Справедливість наздогнала господиню

У Великій Британії права тварин захищені набагато серйозніше, ніж багато хто звик думати. Співробітники RSPCA — Королівського товариства із запобігання жорстокому поводженню з тваринами — досить швидко домоглися того, щоб справу колишньої господині Йогі передали до відповідних органів.

Вирок виявився суворим: жінці заборонили тримати будь-яких тварин на невизначений термін, а найближчі вісім тижнів вона проведе за ґратами.

Ця історія стала нагадуванням, що байдужість до беззахисної істоти має наслідки — і що навіть після найтемніших місяців у житті собаки може з’явитися новий дім, нове ім’я і люди, готові любити його без жодних умов.