Поживний розсольник по-домашньому. Після довгих років пошуків я знайшла бездоганний рецепт
З розсольником я знайшла спільну мову не одразу. Іноді він виходив напрочуд смачним, а часом зовсім прісним та без виразності. Причини таких невдач довго не могла зрозуміти.
Але тепер із впевненістю можу сказати, що формулу ідеального розсольника я таки відшукала! Для цього довелося переглянути та проаналізувати понад два десятки рецептів. І як виявилося, справа зовсім не в секретних інгредієнтах, як часто здається, а в правильній технології приготування. Хоча без невеликого секрету все ж не обійшлося – але про це трохи згодом.
Рецепт ленінградського розсольника та набір інгредієнтів у більшості випадків майже однакові, але кожен готує його по-своєму. Розповім, як я варю найсмачніший домашній розсольник.
Правило №1 – якісний бульйон
Хороший розсольник неможливо зварити на будь-якому бульйоні. Спочатку я думала: «Ну яка різниця, якщо немає м’яса на кістці, візьму курку – теж підійде». Але це було однією з моїх головних помилок. Курячий бульйон, особливо з магазинної птиці, категорично не підходить. Якщо є домашня курка – інша справа, але таке буває рідко.
Тому основою завжди роблю прозорий кістковий бульйон. Варю його довго, на повільному вогні, додаючи коренеплоди: цибулю, моркву, селеру або корінь петрушки. Це робить смак багатшим.
Правило №2 – потрошки замість нирок
У класичному рецепті розсольника використовують нирки. Але я їх не додаю: знайти якісні нирки складно, а підготовка займає багато часу. Їх я замінюю невеликою кількістю курячих потрошків – сердець і шлунків. До речі, у ресторанах часто використовують саме їх.
Для насиченого смаку вистачає 150-200 г потрошків.
Правило №3 – дві форми нарізки огірків
Зазвичай огірки або натирають на тертці, або нарізають кубиками. Я теж довго чергувала ці способи, поки не зрозуміла, що найкраще – поєднувати обидва. У супі ідеально виглядають шматочки нарізаних огірків у поєднанні з тертими. Це додає текстурності та виразності.
Правило №4 – правильно приготувати перловку
Розсольник вважається прозорим супом. Щоб досягти цього, перлову крупу потрібно не тільки заздалегідь замочити, а й проварити окремо до напівготовності. Лише потім додавати її в суп. Це дозволяє уникнути зайвої пінки і робить бульйон чистим та апетитним.
Секретний інгредієнт
Я майже не використовую огірковий розсіл і додаю лише чайну ложку томатної пасти для кольору. Але наприкінці варіння, коли вимикаю вогонь, кладу в суп кілька маринованих помідорів без шкірки – по одному на порцію. Вони додають пікантності, кольору та підкреслюють той самий «розсольний» смак. Інгредієнт необов’язковий, але нашій родині дуже подобається цей варіант.
Інгредієнти
- 2 л бульйону; 0,5 склянки перлової крупи; 3-4 картоплини;
- 1 невелика цибулина; 1 середня морква; 2 солоні огірки;
- 1 ч. ложка томатної пасти; кілька маринованих помідорів;
- Сіль, перець, лавровий лист; сметана для подачі
Приготування
1. Зварити кістковий бульйон із коренеплодами та потрошками. Процідити.
2. Цибулю і моркву нарізати кубиками, пасерувати з томатною пастою.
3. Один огірок нарізати кубиками, інший натерти на тертці.
4. Картоплю порізати кубиками.
5. Перловку замочити на 1 годину, проварити до напівготовності.
6. У бульйон додати картоплю, перловку і зажарку. Коли картопля стане м’якою, додати огірки. Варити ще 15 хвилин.
7. Вимкнути вогонь, додати помідори та залишити настоюватися 30-40 хвилин.
Спробуйте цей рецепт, і, впевнена, він стане улюбленим! Смачного!
