Прекрасні клематиси — прикраса моєї ділянки. Як я їх вирощую та підживлюю розповідаю

Клематиси — моя особлива гордість. Вони прикрашають мою ділянку так, як ніщо інше. Ранньою весною, коли все ще сіре й мокре, я вже знаю: скоро вони прокинуться, і сад заживе барвами.

Я почала вирощувати клематиси кілька років тому, з однієї рослини, яку мені подарувала сусідка. Тепер їх у мене більше десяти — різні сорти, кольори, форми квітів. Усі вони ростуть біля паркану та арок, які я зробила спеціально для них. Вони люблять, коли є опора — тоді лізуть угору, ніби хочуть дотягнутися до сонця.

Саджу їх у добре дренований ґрунт, з притіненими коренями й сонячною верхівкою. Щоб кущі були сильні, щовесни підживлюю їх компостом або перепрілим перегноєм. А коли починається бутонізація — даю калійно-фосфорне добриво. Азоту не шкодую навесні, але влітку вже обережно, щоб не погнати зелену масу на шкоду цвітінню.

Полив — помірний, але регулярний. У спеку раз на три дні, рясно, під корінь. Обов’язково мульчую землю — це зберігає вологу й захищає від перегріву.

Обрізаю клематиси залежно від групи. Одні — восени майже під корінь, інші — тільки сухі пагони. Це важливо, бо інакше цвітіння буде слабким або взагалі зникне.

Коли клематиси в розквіті — ділянка перетворюється. Квіткові водоспади, живі стіни кольору — це те, що мене надихає. Мені часто кажуть, що у мене «сад як на листівці», але я знаю — тут не магія, а любов, трохи знань і щоденна турбота.