Десять речей, які я перестала робити після 60 років і вам не раджу

Коли мені виповнилося 60 років, я перестала турбуватися про деякі речі, або, як зараз кажуть, перестала «заморочуватися». Хочу поділитися з вами тим, що змінилося в моєму житті. Вважаю цю тему чудовою для обговорення. Ми з подругами часто згадуємо, що робили у 30-40 років, а після 60 років вирішили відмовитися від певних звичок.

Перестала сидіти на дієтах. У моєму віці вже не варто так хвилюватися про схуднення. Якщо вдається харчуватися правильно — чудово, якщо ні — не звинувачую себе. Я втомилася відмовлятися від смачної їжі й постійно сидіти на дієтах. Тепер я вважаю, що потрібно жити в своє задоволення, і це включає харчування. Досить було виснажувати себе дієтами, нехай тепер цим займається хтось інший.

Перестала давати поради, якщо мене не запитують. Мій досвід — це моє надбання, тому навіщо лізти з порадами, якщо ніхто не питає? Якщо запитають — поділюся, але якщо ні, краще залишу свої думки при собі.

Я більше не шукаю чоловіка. Вважаю, що після 60 років можна спокійно жити для себе і без чоловіка.

Не ганяюся за модою, трендами та брендами, які нав’язує сучасне суспільство споживання. З магазинів лунає заклик «Купи!», але я більше не купую те, що намагається нав’язати реклама.

Не обговорюю подруг за їхньою спиною. Плітки некрасиві в будь-якому віці, але з часом це усвідомлюється ще краще.

Я більше не працюю там, де мені не подобається. Робота повинна приносити задоволення, інакше від неї немає сенсу. Добре, коли улюблена справа ще й приносить хороший дохід, але таке трапляється рідко. Часто люди обирають високий дохід замість задоволення, але нелюбима робота виснажує, навіть якщо вона добре оплачується.

Я більше не економлю на собі. Тепер намагаюся частіше балувати себе. Мова не про дорогий одяг, а про маленькі радощі на зразок прогулянки в парку з морозивом, походу в театр або кіно. Це дрібниці, але вони роблять життя приємнішим.

Не втручаюся у виховання своїх онуків. Я стала розумнішою, щоб не робити цього більше.

Не скаржуся на своє життя іншим. Який сенс у скаргах? Живу і ціную життя таким, яким воно є.

Стараюся не засмучуватися, а частіше дякувати. Вдячність у серці робить життя простішим і приємнішим.

А які зміни відбулися у вашому житті після 55+? Чи відкрилися для вас якісь нові істини?