Йому 14, і він уже ледь ходить

Що є мірилом зворушливої турботи людини про свого улюбленця? Так, ми відповідаємо за тих, кого приручили, і все таке, але як це втілюється на практиці? Ось вам історія песика Спайка, який став надто старим, але не став тягарем для господарів.

Колись Спайк був молодим і веселим спрингер-спанієлем

Але це було давно, а зараз йому 14 років — старенький за собачими мірками

Найбільше тепер Спайк любить спати-відпочивати, але саме з цим виникли проблеми

Як і будь-який нормальний пес, Спайк воліє спати в господарському ліжку. Нехай з краєчку, у ногах, але поруч з улюбленими людьми!

На жаль, він нещодавно пережив другий інcульт, що вкупі з іншими старечими бoлячками вже не дозволяє активно рухатися. А господарська спальня розташована на другому поверсі будинку, куди треба підніматися сходами.

Це ризик для старого пса, тож щоб він не намагався лізти туди, господарі поставили бар’єр-хвіртку, а ще облаштували спальне місце на першому поверсі. Старий і не надто зручний диван.

На самоті Спайк не засне — доводиться спати разом із ним

Усі члени родини несуть «спальну вахту» — по черзі сплять в обіймах зі Спайком на першому поверсі

Йому навіть приносять їжу та воду, щоб зайвий раз не бігав

Хтось скаже, що вони зовсім розбалували пса, мовляв, інші тварини все життя в буді на вулиці — і нічого. З іншого боку, ця родина взяла Спайка з притулку вже дорослим псом, який чимало настраждався у минулому житті.

Вони його щиро люблять і хочуть забезпечити максимальний комфорт, а якщо для цього треба пару днів на тиждень поспати на твердому дивані — не проблема!

Ось вона яка — доля собача!

Слова господаря:

Сподіваюся, ми надолужили його не дуже добрий початок життя, подарувавши йому всю любов світу. Ми любимо його і хочемо бути поруч до останньої секунди.