У Китаї збудували житлову піраміду з терасами для кожної квартири

У місті Куньшань, що в провінції Цзянсу, Китай, розташувався унікальний житловий комплекс, який сміливо можна назвати архітектурним викликом гравітації. Цей футуристичний об’єкт вражає не лише своїм зовнішнім виглядом, але й філософією простору, яка перетворює кожну квартиру на приватний оазис з терасою.

Архітектура, що розсуває межі уяви

Комплекс складається з трьох будівель: однієї 18-поверхової та двох 12-поверхових. Але забудова настільки незвична, що поверховість втрачає своє звичне значення. Візуально будівлі нагадують гігантські піраміди або каскадні тераси, які спускаються вниз на всі боки. Цей дизайн створює ілюзію нескінченної кількості виступів, балконів, дахів і куточків — наче архітектор збирав будинок із LEGO, але без інструкції.

Кожна квартира має власну терасу. І найцікавіше: тераса однієї квартири одночасно є дахом для сусіда знизу. У буквальному сенсі — ти живеш на чиємусь даху, а хтось — на твоєму. Таке рішення дало змогу забезпечити максимальну кількість приватних відкритих просторів, що для щільної китайської забудови є справжньою рідкістю.

Місто у місті: функціональність і краса

На нижніх поверхах розмістилися магазини, кавʼярні, невеликі крамниці — життя кипить не лише на висоті. Центр комплексу створює невелике пішохідне ядро, де мешканці можуть гуляти, не залишаючи територію. Це мікромісто всередині великого міста, зі своїм ритмом і рельєфом.

Незвичний силует будівель виділяється на фоні традиційної вертикальної забудови. З висоти пташиного польоту комплекс нагадує гігантську 3D-мозаїку. Особливо ефектно він виглядає на світанку або у вечірніх сутінках, коли з терас ллється тепле світло, а тіні підкреслюють геометрію фасадів.

Комплекс став справжнім магнітом для фотографів, інфлюенсерів та архітектурних фанатів. В інтернеті його часто порівнюють із «житловими горами» або називають «урбаністичною пірамідою».

Будинок у Куньшані — приклад того, як архітектура може бути не просто утилітарною, а по-справжньому експресивною. Тут форму диктує не лише потреба у житлі, але й прагнення створити простір, що надихає. І це — реальна споруда, а не візуалізація або концепт. Комплекс уже давно заселений і є повноцінною частиною міського ландшафту.