А як у вас називають цей предмет? Найпоширеніші варіанти

На фото — плетений кошик із лози з двома ручками. Здавалося б, річ звична, але саме вона чудово показує, наскільки різноманітна й жива українська мова. У різних регіонах України цей предмет називають по-своєму, і кожна назва має свій характер та історію.

Найпоширеніше й зрозуміле для більшості українців слово — кошик. Так його називають у центральних областях, на Київщині, Полтавщині, Черкащині. Це універсальна назва для плетених ємностей — як для грибів і ягід, так і для господарських потреб.

На заході України, особливо на Львівщині, Тернопільщині, Івано-Франківщині, часто можна почути слово кошіль або кошеля. У деяких селах так називають саме великий, міцний кошик, у який складали картоплю, яблука чи сіно.

На Закарпатті та в окремих карпатських селах трапляється назва бербениця, хоча частіше вона стосується більших плетених або дерев’яних ємностей. Водночас для подібних кошиків там можуть казати й кош, підкреслюючи його місткість.

На Поліссі й півночі України іноді використовують слово лукно — давню назву плетеної тари для зберігання або перенесення продуктів. Такі кошики зазвичай були глибокі й витривалі, якраз на кшталт того, що на фото.

На Півдні України частіше залишаються при слові кошик, але додають уточнення: великий кошик, господарський кошик, виноградний кошик. Це пов’язано з тим, що форма й призначення тут важливіші за окрему назву.

А в селах по всій Україні й досі можна почути дуже теплі, побутові варіанти: кошичок, кошарик, лозівка — усе залежить від розміру, способу плетіння та того, для чого він служив.

Цей плетений кошик — не просто предмет побуту. Це приклад того, як одна річ може мати десятки назв, кожна з яких зберігає частинку місцевої культури, діалекту й пам’яті поколінь. Саме з таких слів і складається жива мапа української мови.