В’ялена вишня – прекрасна заготівля на зиму. Пружна текстура, неймовірний аромат – ммм, просто захоплення!
Скажу чесно — ніщо не зрівняється зі смаком домашньої в’яленої вишні. Ні магазинні заморозки, ні консерви. У неї — той самий ніжний кисло-солодкий присмак, туга, пружна текстура і аромат, від якого слинки течуть. Просто захоплення!
Я готую її по-своєму: спочатку проварюю в сиропі, а потім сушу — не в спеціальній сушарці, як радять, а в звичайній духовці. Інакше — вишня виходить надто кислою, а мені хочеться, щоб смак був збалансований.
З трьох відер свіжої вишні (це приблизно 2,5 кг) я отримую близько пів кіло в’яленої смакоти і ще банку ароматного сиропу — десь літр. Його теж не викидаю — ідеально підходить для просочення тортів чи як топінг до морозива.
Що потрібно:
- Вишня — 2,5 кг
- Цукор — 1 кг
Як я це роблю:
Спершу гарно промиваю ягоди проточною водою. Часто ще замочую на 20 хвилин у підсоленій — це надійний спосіб позбутися всього зайвого (якщо щось завелося — вилізе).
Потім видаляю кісточки, засипаю вишню цукром і залишаю настоюватися на 5 годин. За цей час вона пустить багато соку. Сироп зціджую, переливаю в широку каструлю, доводжу до кипіння. Додаю ягоди і варю 10 хвилин, обережно помішуючи.
Після варіння сироп знову зливаю — його можна закатати в банку або зберігати в холодильнику. Не раз рятував мене, коли хотілось чогось до чаю.
Ягоди розкладаю на деко з пергаментом, так, щоб вони не торкалися одна одної. Ставлю в духовку на 80°C, дверцята залишаю трохи відкритими. Після півтори години знижую температуру до 50°C і сушу ще 2,5 години.
В результаті вишеньки м’які, без рідини, ароматні до нестями. Зберігаю їх у скляній банці в прохолодному місці — хоча, чесно кажучи, довго вони там не затримуються.
