Сім’я побудувала навколо будинку величезну теплицю. Але навіщо?

На перший погляд здається, що це звичайна теплиця.

Проте, якщо підійти ближче, стає зрозуміло: за прозорими стінами прихований не лише сад, а й двоповерховий житловий будинок.

Такий сміливий проєкт реалізувала архітекторка Маргит-Кристін Солібакке Клев для своєї родини. Ідея виглядає незвично, але за нею стоїть проста логіка: продовжити теплий сезон і створити комфортні умови для вирощування рослин, а також зробити життя в такому будинку особливим.

Натхненням стала побачена колись робота шведських архітекторів, які поєднали традиційний будинок і теплицю. Концепція сподобалася настільки, що архітекторка вирішила адаптувати її під власні потреби.

В результаті виникла масштабна споруда: теплиця заввишки 12 метрів накриває понад 370 квадратних метрів, а всередині розмістився будинок майже такої ж площі. Зведення скляного корпусу зайняло лише кілька тижнів, після чого стало можливим безперешкодно будувати житло, не озираючись на примхи погоди.

Архітектура будинку проста й лаконічна, з відсилкою до традицій — темно-червоний фасад нагадує класичні сільські споруди Півночі. У проєкті врахували й сучасні тенденції: система опалення працює на місцевих видах палива, воду беруть із власної свердловини, а стоки проходять через спеціальні фільтри. Та головне — сама теплиця створює проміжний кліматичний бар’єр. Усередині можна вирощувати виноград, цитрусові, інжир та інші культури, які за межами комплексу просто не витримали б клімату. Навіть узимку температура тут може сягати +20°C, тоді як зовні лежить сніг.

Житлові приміщення продумані до дрібниць. На першому поверсі розташовані дитячі кімнати, кухня з бібліотекою та кабінетом, а також ванна. Другий поверх відведений під спальню господарів, гостьову кімнату й ще одну вітальню. Особливу роль відіграє тераса на даху будинку — це місце для зустрічей, відпочинку та навіть вечірок у будь-яку пору року. За бажанням скляні панелі відкривають, і простір миттєво наповнюється свіжим повітрям.

Матеріали для оздоблення обирали практичні. Наприклад, підлогу зробили з мікроцементу, який не боїться вологи та бруду від горщиків чи землі. Кожна кімната має власну кольорову схему, а діти самостійно вирішували, як оформити свої простори. Та головна окраса комплексу — зимовий сад, який поєднує функцію джерела врожаю та місця для відпочинку серед зелені навіть у найлютіші морози.

Проєкт показує, як можна поєднати архітектурну фантазію та здоровий глузд. Житло під склом стало одночасно комфортним будинком, теплицею і простором для спілкування з природою. Це приклад того, як сучасні технології дозволяють створювати нові форми життя, зберігаючи баланс між природою та людиною.