Як я переробила стіни на балконі, використовуючи залишки підкладки для ламінату

Буває, сидиш удома й не знаєш, за що взятися. У голові крутиться одразу кілька ідей — розібрати кладовку чи нарешті оновити балкон.

Саме там, серед коробок і речей, мені трапилася упаковка підкладки для ламінату, що залишилася ще після ремонту. І раптом з’явилась думка: а що, як перетворити її на цегляну стіну? Ідея була настільки несподівана, що я одразу взялася до справи.

Я нарізала підкладку на акуратні прямокутники — свого роду маленькі «цеглинки».

Потім накреслила на стіні лінію й почала викладати візерунок. Відстань між ними залишала невелику, щоб імітація виглядала реалістично. Клей, який порадила продавчиня в магазині, виявився ідеальним: густий, без різкого запаху, зручний у роботі. Кожен шматочок приклеювався легко, і стіна на очах перетворювалася.

Робота захопила так, що я навіть не помітила, як пролетів вечір. Верхня частина вже була готова, і я відійшла подивитися здалеку — на балконі з’явилася атмосфера зовсім іншого простору, більш теплого й затишного.

Мені давно хотілося бачити там цегляну кладку, але возитися з цементом і пилом не було бажання. А тут — швидко, чисто і ще й із підручних матеріалів.

Щоб конструкція була міцнішою, я покрила стіну двома шарами ПВА. Це ще й дозволило зекономити фарбу. Потім настав найприємніший момент — фарбування. Спочатку я використала залишки старої фарби, розвела її й наносила пензлем, щоб прокрасити всі шви. Результат вийшов непоганий, але хотілося більш рівного кольору. Тому я взяла свіжу банку фарби і пройшлася валиком — стіна заграла зовсім по-новому: однорідна, ніжна, і водночас з виразною текстурою «цегли».

Сиділа на балконі й дивилась на результат із гордістю. Адже замість нудної пофарбованої стіни з’явилася фактурна поверхня, яка нагадує справжню кладку. А головне — усе зроблено з підручних матеріалів, які могли б так і припадати пилом у коморі. Попереду ще залишилося попрацювати з підвіконням, підлогою і, можливо, шафами.

Але вже зараз балкон виглядає зовсім по-іншому, і мені подобається проводити там час. Цей маленький експеримент довів: іноді друге життя речей може стати початком затишних змін у домі.