Не раджу нікому будувати житло з перспективою «для дітей» і ось чому

Багато хто мріє збудувати просторий будинок для великої родини, сподіваючись, що діти, а потім і внуки житимуть разом — як колись: син приводить дружину, народжуються діти, дідусь і бабуся допомагають з вихованням, а молоді працюють. У вихідні — візити доньки з родиною. І кожному, звісно, потрібна своя кімната. А як інакше?

З такою ідеєю люди кидають усі сили, гроші, час і здоров’я на будівництво. Але поки батько зайнятий стройкою, діти ростуть без нього. І замість радості новий дім асоціюється у них із постійними сварками, відмовами від відпочинку, зіпсованими канікулами й відсутністю нових речей чи гаджетів. Стройка стає джерелом напруги — батьки сваряться, не можуть домовитись.

А потім діти виростають. Закінчують школу — і прагнуть свободи, студентського життя, міста, де є друзі та можливості. Вони не мріють про ділянку, яку треба постійно косити, поливати, прибирати. Для них прибирання снігу — каторга, а не романтика.

Часто, аби втекти від домашніх обов’язків і тиску, молодь вступає до вишів якнайдалі від рідного дому. І коли батьки кажуть: «Ми ж це все для вас!», діти відчувають не вдячність, а провину або навіть роздратування.

Добре виховані діти мовчать, але ця вина їм болить. Менш виховані — відверто зляться. І та «все для вас» мрія, замість єднати, руйнує стосунки в родині.

Навіть у благополучних сім’ях діти прагнуть самостійності. Робота, друзі, життя — все тягне їх у місто. І в підсумку той самий великий будинок, зведений з такими зусиллями, часто залишається напівпорожнім.

Тому перш ніж кидатися в грандіозне будівництво, варто чесно запитати себе: чи воно того варте? Може, краще звести компактний, затишний будинок, до якого, якщо справді знадобиться, можна буде щось добудувати?

Так зробила моя знайома. Вона збудувала невеликий дім із можливістю добудови над гаражем. Планувала там зробити дві кімнати для дітей. Але життя внесло свої корективи: доньки прекрасно ужилися в одній кімнаті. Родина залишилась близькою, теплою, і їм комфортно навіть у трьох кімнатах.

Будинок — це не стіни й квадратні метри. Це атмосфера, підтримка, турбота й присутність. Тому краще витратити ресурси на сім’ю, ніж на мрію, яка згодом виявиться непотрібною ні вам, ні дітям.