Думав, що 3D-друк будинків — це утопія. Але наші люди вдосконалили цю технологію
Спочатку технологія 3D-друку бетонних будинків розвивалась на Заході. Але вже до 2015 року вона дісталась і до наших будівельних проєктів.
Такі споруди відразу кидаються в очі незвичним виглядом — відсутність традиційних кутів надає їм футуристичної естетики.
Суть проста: використовується обладнання, схоже на мостовий кран. Друкуюча голівка рухається за принципом звичайного принтера й подає через сопло спеціальну суміш із цементу й піску, яка застигає приблизно за пів години. За рахунок цього суттєво знижуються витрати на робочу силу — каменярі не потрібні, достатньо оператора й одного помічника. Лише перекриття досі вимагають бригаду монолітників.
Але, як і будь-яка інновація, 3D-будівництво не позбавлене нюансів. Такі будинки холодні — в стіни потрібно додатково закачувати утеплювач: пінобетон, пеноізол, полістиролбетон або щось подібне. Ще одна проблема — повна зупинка робіт під час дощу. Тиждень осінніх злив — і проєкт стоїть. А раптова літня злива може зіпсувати фасад.
До того ж, без армування не обійтись — бетон усе ще дає усадку. Стіни потрібно зв’язувати вручну, що теж додає клопоту. І тут виникає логічне питання: а чи варта гра свічок?
Є сумніви і в міцності. Стіни виходять тонкими, а суміш крихка — без армованих колон будинок може бути лише однотиповий, максимум з легкими перекриттями. Зате фасад з рельєфними хвилями можна просто пофарбувати — без додаткової обробки. І всередині ці хвилі можуть стати оригінальним елементом інтер’єру.
Попри все, навіть у моєму місті вже працюють дві компанії, які зводять такі будинки. Очевидно, що собівартість нижча, ніж у традиційного будівництва, а сам процес значно швидший. Один із таких проєктів я вивчив особисто.
До недавнього часу я був доволі скептичним щодо цієї теми. Але натрапив на інтерв’ю з підприємцем, який не просто користується 3D-друком, а вдосконалив його.
Виявилось, що вони працюють з модифікованим цементно-піщаним розчином, підсиленим фіброволокном. Причому друкують не просто стіни, а великі елементи, схожі на незнімну опалубку. Всередині вже передбачені канали для проводки та труб — це реально економить купу часу й сил.
Цікаво, що сам принтер вони зібрали власноруч — із доступних компонентів. У теплий сезон готові елементи доставляють на будмайданчик за 1–3 дні, взимку — до тижня. Монтаж відбувається за допомогою маніпулятора, як із конструктора. Склеюють блоки монтажною піною.
Потім у колони закладається арматура, і вони заливаються бетоном. Перекриття роблять по звичній монолітній схемі. Шви маскують штукатурними накладками. Також на принтері друкують балконні поручні й інші декоративні елементи.
І головне — скільки це коштує? У середньому — від 400 доларів за квадрат. А терміни — просто вражають: повноцінний будинок з унікальним дизайном за півтора місяця.
Відверто кажучи, я був шокований — і ціною, і швидкістю, і якістю реалізації. Після того, як сам пройшов шлях будівництва й перепробував різні технології, можу впевнено сказати — 3D-друк у будівництві справді вартий уваги.
А як ви ставитесь до 3D-будинків? Поділіться думками.
