53-річна вихователька показала свою дачу. І вона вразить кожного!
Сьогодні хочу поділитися історією старої дачі, збудованої ще у 1928 році. Вона розташована в невеличкому фінському містечку Пуумала, де мешкає всього близько двох тисяч людей.
Це тихе, затишне місце з особливою атмосферою спокою.
Власники будинку — подружжя середнього віку. Господиню звати Петра, їй 53 роки, вона працює вихователькою в дитячому садку.
Її чоловік Веса — її ровесник, за професією бухгалтер. Разом вони виховали п’ятьох дітей. Старшій доньці вже 25, а наймолодшій — 16.
У кожного своє життя, навчання та справи, але всі вони із задоволенням повертаються сюди при кожній нагоді. Для них ця дача — особливе місце сили.
На перший погляд будинок здається невеликим, майже іграшковим, але це лише враження. Насправді його площа становить близько 110 квадратних метрів.
І для родини це не просто дача на вихідні — вони проводять тут майже весь свій вільний час, а іноді бувають навіть частіше, ніж у міській квартирі.
Буває, що Веса залишається тут на кілька місяців поспіль. Він працює дистанційно: консультує клієнтів, займається документами та звітністю.
У вільні хвилини він ремонтує будинок, майструє щось у сараї, рубає дрова або виходить на озеро, яке розташоване буквально за двадцять метрів від дому і має власний причал.
Петра зізнається, що саме тут особливо гостро відчуває справжнє щастя — коли вони з чоловіком прогулюються селом теплими літніми вечорами.
Втім, рішення придбати цю стару дачу далося їй не одразу. Вона довго вагалася, адже витрати у великої родини значні, особливо коли потрібно оплачувати освіту п’ятьох дітей.
На момент купівлі будинок був у непоганому стані, хоча й потребував оновлення. Перш за все подружжя прибрало частину внутрішніх перегородок, щоб зробити простір зручнішим для великої родини.
Згодом вони добудували терасу та облаштували дерев’яний спуск до озера.
Старих фото залишилося небагато — лише кілька кадрів процесу будівництва тераси та веранди, а також інтер’єру на момент покупки: чистого, але доволі нейтрального.
Сьогодні ж дача виглядає зовсім інакше. Подружжю вдалося створити теплий і живий простір, у якому хочеться бути якомога довше.
У будинку зберегли дерев’яні підлоги, пофарбовані в білий колір ще до продажу. Кухню та вітальню об’єднали в один просторий зал — це стало практичним рішенням для великої родини, адже всі можуть проводити час разом, навіть займаючись різними справами.
Завдяки білим стінам, стелі та підлозі в оселі дуже світло, але інтер’єр не виглядає холодним. Його оживляють меблі, текстиль і дрібні деталі, що додають характеру.
Петра вважає білий колір ідеальним фоном для поєднання різних відтінків і фактур. Наприклад, над обіднім столом висить яскравий червоний абажур у формі вулика — він одразу привертає увагу.
Сам стіл і стільці також мають свою історію: їх знайшли через місцеві оголошення.
Кухню Веса практично створив власноруч. Старий дерев’яний гарнітур він придбав на блошиному ринку, розібрав, підігнав під розміри приміщення, перефарбував і оновив фурнітуру.
Посуд зберігається у відкритих шафках без дверцят. Петра збирала його роками, поступово підбираючи тарілки й створюючи власний сервіз. Вона каже, що пилу тут майже немає — чисте лісове повітря робить свою справу.
У вітальні головний акцент — темно-зелений оксамитовий диван. Його доповнюють в’язаний плед, вінтажні світильники, чорна лампа та яскравий комод.
Стара гвинтова драбина, що залишилася ще з часів будівництва, веде на другий поверх. Її відреставрували та пофарбували в чорний колір. Там розташовані спальні.
На першому поверсі також є невеликий кабінет, який іноді використовується як бібліотека. А піч-камін допомагає зігріти весь поверх у холодну пору.
Другий поверх компактний: тут облаштували спальні місця, зону для читання з ротанговим кріслом і навіть додаткове ліжко зі старого дивана. У мансарді тепло завдяки печі, хоча кімнати невеликі — цього цілком достатньо, адже вдень усі проводять час унизу або біля озера.
Територія навколо будинку не менш затишна. Влітку родина снідає й вечеряє на терасі за великим столом. Час тут минає непомітно: гриль, тріск дров, вода, човен — усе створює відчуття справжнього життя.
Ось така історія старої фінської дачі, яку звичайна родина змогла перетворити на теплий і душевний дім, наповнений затишком і життям.
А вам подобається такий формат заміського будинку?
