26 популярних порід собак, які не підходять для життя в квартирі

Собака — найкращий друг людини. Але далеко не всі представники собачої родини підходять для утримання в квартирі. Дізнайтеся, які породи категорично не годяться для життя в квартирі.

Небезпечні собаки

Почати список варто із собак, які є потенційно небезпечними для людини. До цієї категорії належать такі породи:

• гібриди вовків і собак, наприклад, вовкособи;
• турецький акбаш;
• бендоги;
• деякі види бульдогів: алапахські чистокровні (отто), амбульдоги, бразильські;
• буллі кутта;
• гуль донг;
• північнокавказькі собаки;
• пітбульмастифи;
• американські бандоги.

Ці породи та їхні окремі гібриди вивчені недостатньо добре. Від предків вони отримали у спадок подеколи неконтрольовану агресію, яка може спрямовуватися як проти інших тварин, так і в бік людини.

Факт! Деякі кінологи з наведеним вище списком не згодні, бо вважають, що агресивність розвивається, коли заохочується господарем. Тобто за грамотного виховання таку особливість темпераменту можливо пригнічувати й контролювати, але для цього потрібно мати знання, твердість характеру та наполегливість. За відсутності таких ризикувати не варто.

Великі породи, яким у квартирі буде тісно

Деякі породи великі, і їхні розміри потребують утримання на широкій території, наприклад, у просторому вольєрі або у форматі вільного вигулу прибудинковою територією, огородженою надійним парканом. Нижче розглянуто породи собак, яким потрібен значний простір для комфортного життя.

Алабаї, або середньоазійські вівчарки, виведені для охорони, і їхні значні розміри відповідають охоронним функціям і справді відлякують будь-яких зловмисників. Але утримувати алабая найкраще у великому вольєрі.

Кавказькі вівчарки теж відрізняються великими габаритами й у типовій квартирі страждають через тісноту й брак вільної території для вигулу та виплеску енергії.

Сенбернар — спокійний, добродушний і миролюбний, хай навіть і виглядає страхітливо через значні розміри. І хоча така порода здається повільною, їй просто необхідно регулярно проявляти активність і підкорювати нові території.

Тибетський мастиф може налякати самим виглядом. Але він не терпить самотності й потребує турботи. Порода підходить для утримання у вольєрі з чіткою межею доступного простору.

Ірландський вовкодав — великий представник хортів, виведений для нагляду за стадами. Окрім великих розмірів, варто відзначити небажання сидіти на місці й гостру потребу в регулярних прогулянках.

Собаки, енергія яких здатна зруйнувати квартиру

Є собаки, енергія яких просто не може вміщатися в межах квартири. Таким породам потрібно регулярно витрачати свої енергетичні запаси, підтримувати активність (бажано на свіжому повітрі) і гуляти. Нижче перелічені собаки, які здатні буквально розгромити інтер’єр квартири.

Хаскі чудово почуваються в північних регіонах навіть за критично низьких температур. Це їздова порода, яка здатна в упряжці долати вражаючі відстані, зберігаючи енергійність навіть після таких навантажень. Тому й після прогулянки хаскі цілком може влаштувати погром у квартирі.

Аляскинські маламути схожі на хаскі, вони теж завжди використовувалися як їздові собаки, тому потребують тривалих і швидких пробіжок на свіжому повітрі.

Джек-рассел-тер’єр — це справжній клубок енергії, який змітає все на своєму шляху. Порода відрізняється егоцентричністю, гіперактивністю, упертістю й темпераментністю.

Бордер-колі — чудові пастухи, які в квартирі можуть почати пасти й ганяти всіх домочадців. Без активності, фізичних навантажень і прогулянок вони можуть страждати від стресу та поведінкових проблем.

Собаки з непростим характером і особливими потребами

Тепер розглянемо собак із непростим характером, коригувати який в умовах квартири буде вкрай проблематично.

Перша порода — акіта-іну. Вона здавна використовувалася для полювання й охорони, тому має сильний характер, незалежність і виражений інстинкт домінування. Акіта-іну дуже віддана власнику, але стримана й вимагає послідовного виховання, а також не завжди добре уживається з маленькими дітьми та іншими тваринами.

Друга порода — ротвейлер. За відсутності належного виховання й регулярних виплесків енергії такий собака може стати некерованим, небезпечним і таким, що руйнує все на своєму шляху.

Третя порода з непростим характером — такса. Хоч вона маленька й виглядає мило, насправді є чудовим мисливцем з усіма наслідками, що звідси випливають. Такси самостійні, наполегливі й мають сильний характер, тому потребують терплячого виховання.

Четвертий представник — стаффордширські тер’єри. Вони потребують не лише постійних професійних дресирувань, а й соціалізації, а також регулярних і дуже активних прогулянок, які пересічний власник квартири навряд чи зможе забезпечувати на постійній основі.

П’ята порода — німецька вівчарка, яка здатна не просто охороняти території, а й нести службу, а також виконувати найскладніші команди, якщо її дресирувати й уміло поводитися. Але для квартири як ласкавий і невибагливий до складного догляду улюбленець «німець» точно не підійде.

Шоста позиція списку — пітбулі. Вони були на піку популярності в 90-х, але зараз не такі затребувані, адже багато хто зрозумів, наскільки непросто жити й уживатися з такою породою. Пітбулі можуть проявляти неконтрольовану агресію, непослух і неймовірну впертість за відсутності дресирувань і без можливості виплескувати енергію.

Сьомий представник — спанієлі. Ці мисливські собаки потребують реалізації свого потенціалу й вимагають прогулянок, які можуть перетворюватися на пошуки пригод. А ще спанієлі дуже емоційні й можуть погано переносити самотність, дошкуляючи виттям усім сусідам.

Восьма порода з непростим характером — лабрадори. Із них виходять чудові поводирі й помічники, але таким собакам просто необхідно постійно бути потрібними й багато рухатися. У квартирі з недосвідченими господарями та без достатніх навантажень лабрадор може ставати допитливою дитиною, яка постійно викидає нові сюрпризи у вигляді витівок.

Якщо собака гіперактивна: у чому причина

Подеколи далеко не завжди головною причиною безконтрольної гіперактивності стають особливості породи. Іншими чинниками можуть бути:

• відсутність належного виховання;
• брак фізичних навантажень;
• порушення режиму дня;
• гормональні порушення;
• нестача уваги господаря;
• невідповідна атмосфера чи обстановка;
• лякаючі або дратівливі чинники: звуки й шуми побутової техніки, сварки власників;
• неналежний догляд;
• дискомфорт унаслідок захворювання;
• психологічний тиск, фізичне насильство з боку власника;
• стреси;
• незбалансоване харчування;
• паразитарні інвазії;
• порушення балансу неспання й відпочинку.

Собаку потрібно не лише дресирувати, а й виховувати

Як давати раду собачій гіперактивності

Щоб давати раду гіперактивності й небажаним рисам характеру собаки, дотримуйтеся порад:

1. Стежте за власною поведінкою, уникайте проявів агресії.
2. Давайте улюбленцю можливість виплескувати енергію.
3. Грамотно вибудовуйте виховання й дресирування.
4. Обстоюйте власну позицію й підкріплюйте авторитет: говоріть чітко й спокійно, не підвищуйте голос.
5. Не заохочуйте й не підтримуйте активні ігри вдома.
6. Пропонуйте собаці спеціальні іграшки: м’ячі, палиці, кісточки, джгути.
7. Обирайте побутові прилади, що працюють максимально тихо й без різких, гучних звуків.
8. Стежте за здоров’ям улюбленця.

Якщо ви не хочете перетворити квартиру на зону хаосу й руйнування, не заводьте собак, які не підходять для утримання в квартирі. І пам’ятайте: поведінка собаки значною мірою залежить від виховання, умов утримання та відповідальності власника.