Уже давно не прогріваю двигун взимку, а використовую “метод тахометра”. Розповідаю про нього

Вітаю, автомобілісти. Чи потрібно взимку прогрівати двигун? Це питання обговорюють уже не один десяток років, і суперечки не вщухнуть доти, доки двигуни внутрішнього згоряння остаточно не зникнуть. Одні водії впевнено доводять, що зимовий прогрів обов’язковий і життєво необхідний, інші ж вважають його застарілою звичкою, яка давно втратила сенс. Насправді тема серйозна і потребує зваженого підходу, щоб у ній справді розібратися.

Якщо поспостерігати за багатьма автолюбителями зранку біля під’їздів, складається враження, що вони готові гріти авто по 15–20 хвилин перед початком руху. За цей час, зрозуміло, двигун уже майже напевно доходить до робочої температури — 80–90 градусів. Хтось вважає це нормою, але особисто я бачу тут лише марну витрату часу й пального. Навіть старому дизелю навряд чи потрібен такий тривалий прогрів, не кажучи вже про сучасні атмосферні та турбовані мотори.

Насправді існує простий спосіб визначити момент, коли двигун уже достатньо прогрівся, щоб можна було починати рух без шкоди для нього й у більш-менш комфортному режимі. Я умовно називаю його «методом тахометра».

Суть дуже проста. Після холодного запуску взимку стрілка тахометра майже завжди показує підвищені оберти. Якщо прогрітий мотор зазвичай працює на холостому ходу в межах 800–850 об/хв, то одразу після запуску в мороз ці значення можуть зростати до 1400–1500 обертів.

Це відбувається не просто так: під час прогріву електронний блок керування подає в циліндри збагачену паливну суміш. Коли двигун працює без навантаження, у цьому немає нічого критичного. Але якщо почати активно рухатися саме в цей момент, особливо роблячи це регулярно, наслідки можуть бути не найкращими. Збагачена суміш сприяє утворенню нагару, який з часом осідає на клапанах, поршнях та інших елементах двигуна.

Тому до того моменту, поки оберти не знизяться до нормальних значень холостого ходу, вирушати в дорогу не варто. А от коли стрілка тахометра опустилася в «робочу» зону — можна сміливо починати рух.

Звісно, це не означає, що мотор уже повністю прогрівся до робочої температури, але для старту цього й не потрібно. Зазвичай на зниження обертів до номінальних значень іде близько 3–5 хвилин. За цей час масло встигає розійтися по системі, стає менш густим, і двигун цілком готовий до поїздки.

Тож звертайте увагу на тахометр і користуйтеся цим методом, якщо не хочете даремно спалювати паливо й витрачати свій дорогоцінний час на надто довгий прогрів. Достатньо дочекатися нормалізації обертів — і можна вирушати в дорогу.

Дякую за увагу.