Вранці суботи я повернулася з відрядження, прийняла душ і ми одразу поїхали…
Минулої осені ми відвідали друзів, які побудували новий будинок і запросили нас на новосілля. Там було багато людей, свіжого повітря, веселощів та барбекю. Ми домовилися приїхати в суботу.
Вранці суботи я повернулася з відрядження, прийняла душ і ми одразу поїхали. Ніч я майже не спала, тому почувалася втомленою і блідою.
Коли ми приїхали, свято вже було в розпалі. Діти, батут, новий щеня, щасливі вигуки та багато людей. Ми з друзями пішли оглядати будинок, а потім одразу сіли за стіл, поки все було гарячим.
З одного боку, я дуже рада була бачити друзів, з іншого — втома давалася взнаки. Моя подруга Маша поставила переді мною тарілку з їжею. Там був шашлик, щедро посипаний цибулею — Маша постаралася, щоб було смачно. І салат із заморськими морепродуктами, які я не люблю (осьминожки виглядали як живі, я не могла їх їсти). І кава. Солодка кава, яку вона приготувала, знаючи, що я люблю каву.
Я обожнюю Машу. Вона чудова подруга і відмінна господиня, і взагалі, я навіть готова їсти все це, щоб її не образити, а ще щоб не ходити і не міняти те, що я не люблю, на те, що я люблю, бо сил у мене немає. І тут підійшов мій чоловік Міша і забрав тарілку з шашликом. Замість неї поставив іншу, на якій був шашлик без цибулі, смажений сир, мій улюблений болгарський перець гриль, помідорки і аджапсандалі, який я обожнюю.
— Вона у мене не любить цибулю, жирне м’ясо і морепродукти, — пояснив він Маші. — Овочі гриль обожнює, я чекав перець…
Потім він відпив мою каву і сказав:
— Цю я доп’ю, ти ж солодку не любиш. Я зараз нову зроблю тобі…
І пішов. А я сиджу і насолоджуюсь турботою, розмовляю з Машею. Чоловік приходить із новою кавою і каже:
— Бачив буряк, рукколу і сир є точно. Хочеш, я прямо в тарілку тобі твій улюблений салат зроблю?
А мій улюблений салат — це печений буряк, закопаний у рукколу і м’який сир, заправлений бальзамічним соусом.
— Ні, Міш, я вже наїлася, дякую.
— Маша показала мені гостьову спальню, на другому поверсі третя двері, там наші речі, і я вже постелив, — сказав чоловік мені, а потім Маші. — Не розраховуй на неї дуже: зараз перекусить і засне, після безсонної ночі, нехай поспить годинку — і повернеться як огірок…
Міша пішов, а Маша дивиться на мене і каже:
— Ого, як добре він тебе знає.
— Ну так 17 років же…
Мимо пробігав Вітя, Машин чоловік. Він йшов мити руки після приготування їжі.
— Вітя, який мій улюблений салат? — зупинила його Маша.
— Еее… В сенсі?
— У прямому. Який мій улюблений салат?
— Це конкурс якийсь?
— Можеш відповісти?
— Винегрет.
— Ні, Вітя, винегрет — твій улюблений салат, тому я його часто готую. А мій?
— Огірки та помідори? Ти любиш макати їх у соус… — невпевнено припустив Вітя. — А, знаю, той… ну, з бринзою і черрі…
— Ладно, йди, — засміялася Маша. — Мий руки…
І коли він пішов, вона додала:
— Просто хотіла зрозуміти, чи зробив він роботу над помилками…
Вітя — Машин другий чоловік. Вони разом усього три роки, а їхній дочці Агатці — два роки. Від першого чоловіка у Маші син і хороші стосунки.
Коли Маша і Вітя тільки зійшлися, жили разом буквально два місяці, перед Новим роком Маша… пропала майже на добу. Телефон не відповідав, куди поділася — не зрозуміло. Перед цим вони з Вітею посварилися через дрібницю, але все одно… Вітя запанікував, пішов у поліцію. Боявся, що заяву про зникнення людини не приймуть, бо не пройшло троє діб, але прийняли без розмов.
Там треба було назвати прикмети. Він дав фотографії, але, як будь-який чоловік, не міг описати одяг зниклої. І тут приїхав перший чоловік Маші і каже: куртка з хутром така-то, бо вдома пальто і шуба, значить, вона взимку в осінній куртці, на машині зручно — не жарко. На ногах — чоботи без підборів, речі на місці, значить, не збиралася надовго. Шапка така-то, ймовірно, джинси…. І описав усе.
Вітя почувався ніяково, бо поліцейський врешті простяг заяву підписати першому чоловікові, вирішивши, що саме він — справжній чоловік, а Вітя так… ні до чого… Маша потім знайшлася (образилася — поїхала до мами, нікого не попередивши, з’їхала в кювет, телефон розбила, загалом, свої пригоди), але осад залишився.
З Вітею помирилася, першого чоловіка подякувала за допомогу, але Вітя прямо програв у тій «сутичці на знання дружини». І от через три роки начебто реабілітувався. Знає, який її улюблений салат.
Ми з Машею ще трохи поговорили, і я пішла спати. У гостьовій спальні на тумбочці лежала зарядка для мого телефону. Міша знав, що я можу забути, і взяв запасну. «Добре, коли поруч людина, яка знає тебе краще, ніж ти сама» — подумала я і заснула.
Запитайте у свого чоловіка чи дружини, який ваш улюблений салат.
