Роблю восени обробку саду купоросом. Сусід — агроном навчив

Щоосені я виходив у сад і відчував повне безсилля. Мої яблуні хворіли: коричневі плями вкривали листя та плоди, крона жовтіла й осипалася передчасно, а на стовбурах розповзався неприємний лишайник.

Я витрачав чималі зусилля на дорогі препарати, кілька разів за сезон обробляв дерева, але результату майже не було. Та три роки тому все змінилося. Сьогодні мені вистачає лише однієї осінньої обробки залізним купоросом — і про грибкові хвороби я більше не згадую.

Зустріч, яка змінила мій підхід

Це сталося восени, у вересні. Стояв я біля паркану, дивився на свої хворі яблуні й думав, що робити далі. І тут підійшов сусід — літній чоловік, колишній агроном. Він лише глянув на мої дерева, похитав головою й сказав:

— «Синку, навіщо ти сили на вітер пускаєш?»

Потім запросив мене у свій сад. Я просто онімів: його яблуні стояли рівні, чисті, листя — насичено-зелене, жодної плями, жодного лишайника. Ми живемо через паркан, земля та клімат у нас однакові, а результат — як небо й земля. Сусід дістав старенький зошит у клітинку, сторінки вже пожовклі, а на них — записи: рецепти розчинів, строки обробок, точні дозування.

— «Залізний купорос — твій головний союзник», — сказав він і пояснив, чому цей простий та доступний засіб працює краще, ніж десятки модних препаратів.

Чому важливий саме кінець вересня

Сусід пояснив: основну осінню обробку потрібно проводити з 20 вересня до 5 жовтня. Саме в цей період більшість грибкових хвороб та шкідників готуються до зимівлі.

Парша ховається у корі.
Борошниста роса — на молодих пагонах.
Коккомікоз — в опалому листі вишні.

Якщо не провести обприскування вчасно, навесні інфекції розвиваються з новою силою. Сусід показав мені свої розрахунки: обробка всього саду залізним купоросом обходиться в рази дешевше, ніж весняне «лікування» грибкових хвороб. Різниця — величезна, але головне навіть не гроші. Осіння обробка знищує до 85% збудників, які зимують у саду.

Правильна концентрація — ключ до успіху

Сусід назвав залізний купорос «хірургічним скальпелем» — тут важлива точність.

Для дорослих дерев — 3% розчин: 300 г порошку на 10 л води.
Для молодих саджанців — 1–2%: 100–200 г на 10 л.
Для хвойних — 1% розчин: 100 г на 10 л.

Якось я помилився й зробив удвічі міцніший розчин — 700 г на відро. Молоденька груша отримала опіки кори, довелося лікувати садовим варом. Тож тепер дотримуюся рецепту до грама.

Готую розчин так: спочатку розчиняю порошок у літрі теплої води, добре перемішую, потім додаю решту води. Готова суміш має насичений рудувато-оранжевий колір.

Як правильно проводжу обробку

Терміни — з 20 вересня до 5 жовтня.
Температура — не нижче +5 °C.
Час — ввечері, після 18:00, коли немає вітру та сонця.

Порядок роботи:

Починаю зі стовбура. Ретельно обробляю всі розгалуження, тріщини та гілки. Не забуваю про приствольні кола та опале листя.

Витрата розчину: на дорослу яблуню йде 3–4 л, на молоде деревце — 1,5 л, на кущ смородини — близько 1 л.

Завжди працюю в рукавичках, окулярах і масці. Якщо дощ прогнозується менше ніж через шість годин — обробку переношу, інакше ефект слабшає майже удвічі.

Результати, які мене вразили

Після першої обробки зміни були помітні вже через місяць. Лишайники почали відшаровуватися шматками, кора очистилася, дерева виглядали здоровішими. Навесні результат вразив ще більше: жодної парші, ніякої борошнистої роси, смородина чиста, а троянди не постраждали від чорної плямистості.

Сусід навчив мене ще одного секрету для хвойних: у середині жовтня роблю 1% розчин залізного купоросу, а через тиждень додаю обробку борною кислотою (10 г на 10 л). Це рятує туї та ялини від іржі та шютте.

Тепер мій сад здоровий, а догляд за ним — це не боротьба, а планова профілактика. Залізний купорос став моїм головним помічником, а сусіда я й досі вважаю своїм учителем.