Їх купують за блакитні очі, а потім залишають на вулиці: незручна правда про хаскі

Його часто обирають за пронизливі блакитні очі та ефектну «вовчу» зовнішність. А потім віддають, коли розуміють: хаскі — не пухнаста прикраса для фотографій, а витривалий робочий собака зі складними потребами.

Сибірські хаскі стали однією з найвідоміших порід у світі. У соцмережах вони виглядають майже ідеально: красиві, кумедні, емоційні та неймовірно фотогенічні. Проте за цією зовнішністю ховається незалежний характер, природна допитливість і величезний запас енергії.

Породу створювали не для спокійного лежання на дивані. Предки сучасних хаскі перевозили легкі вантажі на великі відстані за суворих погодних умов. Саме тому короткої прогулянки навколо будинку такому собаці зазвичай недостатньо.

Хаскі потрібні:

– тривалі й активні щоденні прогулянки;

– біг, ігри та безпечне фізичне навантаження;

– навчання, пошукові ігри й інші розумові завдання;

– регулярне спілкування з людьми або іншими собаками;

– терпляче й послідовне виховання;

– надійний повідець і добре огороджена територія.

Деякі кінологічні організації вказують, що представникам цієї породи може знадобитися понад дві години активності на день. Але важлива не лише тривалість прогулянки. Хаскі необхідно давати можливість досліджувати, думати, виконувати завдання та взаємодіяти з господарем.

Якщо такого собаку надовго залишати без руху й уваги, він не стає «поганим» або «мстивим». Він просто сам шукає спосіб витратити енергію. Так у квартирі з’являються пошкоджені меблі, розірвані речі та гучне виття, а у дворі — викопані ями й підкопи під парканом.

Хаскі недарма називають майстрами втеч. Вони вміють перестрибувати огорожі, робити підкопи та користуватися будь-якою неуважністю власника. У цієї породи глибоко закладене прагнення бігти, тому відпускати собаку без повідця в неогородженому місці може бути небезпечно.

Є й інші факти, про які варто знати заздалегідь:

– очі хаскі можуть бути не лише блакитними, а й карими; іноді очі мають різний колір — і це нормально;

– хаскі — звичайний домашній собака, а не гібрид собаки й вовка;

– густа подвійна шерсть сильно линяє, особливо під час сезонної зміни підшерстка;

– через дружнє ставлення до незнайомців хаскі зазвичай не є хорошими сторожами;

– у багатьох представників породи зберігається сильний мисливський інстинкт, тому знайомити їх із котами, птахами та дрібними тваринами потрібно дуже обережно;

– вони розумні, але можуть бути незалежними, тому сліпої слухняності від них чекати не варто;

– хаскі часто не гавкають без причини, зате можуть вити, скиглити й видавати цілу гаму кумедних звуків;

– 1925 року упряжки, серед яких були сибірські хаскі, допомогли доставити життєво необхідну сироватку до охопленого епідемією дифтерії міста Ном на Алясці.

На жаль, коли проявляються природні особливості породи, деякі люди називають собаку «некерованим» і просто відмовляються від нього. Але для домашнього хаскі вулиця — це не свобода.

Це голод, автомобілі, інфекції, жорстоке поводження та постійний пошук води й безпечного місця. Навіть сильний і витривалий собака може швидко постраждати в незнайомому міському середовищі.

Перш ніж узяти хаскі або будь-якого іншого собаку, чесно дайте собі відповіді:

— Чи вивчили ви особливості породи, а не лише переглянули красиві фотографії?

— Чи відповідає ваш спосіб життя її рівню активності?

— Чи готові ви гуляти щодня — у спеку, холод, дощ і сніг?

— Чи матимете час на виховання, навчання та спілкування?

— Чи можете оплачувати якісний корм, огляди та непередбачені витрати?

— Чи врахували ви сильну линьку, виття, можливі підкопи та схильність до втеч?

— Чи згодні з таким рішенням усі члени родини?

— Ви готові до багаторічної відповідальності чи просто піддалися моді?

Розмір квартири не завжди є вирішальним. Активний власник може забезпечити хаскі повноцінне життя навіть у квартирі, тоді як велике подвір’я саме по собі не замінить прогулянок, навчання та контакту з людиною.

У притулках і під опікою волонтерів уже чекають на родину тисячі тварин. Серед них є й породисті собаки, яких колись придбали через красиву зовнішність, але так і не прийняли їхнього справжнього характеру.

Не обирайте живу істоту лише за кольором очей, модою чи популярністю в соцмережах. Спочатку дізнайтеся про її потреби, познайомтеся з конкретним собакою та розгляньте можливість усиновлення.

Мода минає. А собака залишається — зі своїми почуттями, потребами та безмежною довірою до людини.

Як ви вважаєте, чи повинні майбутні власники проходити обов’язкову консультацію перед придбанням таких активних порід, як хаскі?