Моїм бегоніям усі заздрять! 5 правил і ваша «королева тропіків» почуватиметься як удома

Коли я вперше принесла додому свою бегонію, я зрозуміла: це справжня тропічна принцеса, якій потрібні особливі умови. Створити для неї затишок — це майже як перенести шматочок джунглів у власну квартиру.

Освітлення, температура і вологість — головні складові «тривимірного комфорту»

Батьківщиною бегонії є країни з вологим тропічним кліматом, тому світло та волога — її найкращі друзі. З часом я навчилася розрізняти потреби різних видів: квітучі бегонії обожнюють яскраве, але розсіяне світло, тоді як декоративно-листяні почуваються краще в напівтіні. Найвдаліше місце для горщиків — вікна, що виходять на схід або захід.

Температуру теж доводиться контролювати уважно.

• Улітку бегонія найкраще почувається при +20…+24˚С.
• Взимку я намагаюся, щоб у кімнаті було не нижче +16˚С.
• Якщо ж температура опускається нижче +14˚С, рослина починає страждати — її листя в’яне.

Щоб моя «королева тропіків» почувалася як удома, я підтримую вологість повітря близько 60–70%. Проте важливо пам’ятати: самі листки обприскувати не можна — на них залишаються плями. Тому я створюю навколо бегонії ніжний «дощовий серпанок» або ставлю поруч піддон із вологим керамзитом.

Полив теж має свою систему:

• улітку — 2–3 рази на тиждень, а під час спеки — щодня;
• восени та взимку поливаю лише тоді, коли земля підсихає;
• навесні збільшую кількість вологи, адже саме тоді починається активний ріст.

Порада: взимку бегонії бракує світла. Якщо вона виглядає млявою, я вмикаю лампи досвічування — ще кілька годин штучного дня творять дива.

Звісно, це лише загальні правила. Кожен сорт має свої нюанси, тому я завжди придивляюся до своєї підопічної: вона сама підказує, що їй потрібно.

Два останні штрихи — підживлення та обрізка

Без них не буде ні густого куща, ні розкішного цвітіння. Починаю з ґрунту — готую його сама:

• 1–3 частини перегнійної землі,
• 1 частина верхового кислого торфу,
• 1 частина крупного піску.

Іноді додаю трохи чорнозему — для родючості.

Підживлення проводжу за циклом:

• навесні — азотні добрива,
• влітку та восени — фосфорні й калійні,
• інтервал між підживленнями — 10–14 днів.

Але я ніколи не підживлюю хворі або пересушені рослини — це тільки шкодить.

Обрізання крони починаю, коли молодий пагін досягає 6–7 см. Верхівку прищипую, залишаючи бруньки, що ростуть назовні, — так формується гарний пишний кущ. Дорослі бегонії я підстригаю навесні, коли вони оновлюють листя, щоб надати їм охайної форми.

Дотримуючись цих п’яти правил, я навчилася не просто вирощувати бегонію — я створила для неї власний «оазис», у якому вона вдячно розквітає і прикрашає мій дім ніжними фарбами та теплом тропіків.