Мені набрид старий торшер, але викинути його рука не піднялася. Показую, як я його переробила

Хочу поділитися своєю історією, як я вирішила оживити старий торшер, який уже давно псувало загальний вигляд кімнати. Хотілося оновити квартиру без зайвих витрат, тож я почала думати, що можна перешити або переробити з того, що вже є вдома. І ось настав час зайнятися цим торшером.

Пам’ятаю, років 25 тому такі моделі продавалися буквально в кожному магазині.

У мене навіть збереглося кілька настільних ламп із плісированими абажурами, до яких теж скоро дійдуть руки.

Якість у них, звісно, відмінна — стільки років служать, жодного разу не ламалися, тільки от дизайн уже давно застарів. Видно, що це початок епохи імпортних товарів, і стиль уже трохи «не в моді».

Абажур у мого торшера теж із дрібними плісировками, а всередині був тонкий пластик, який за роки повністю розсохся і розкришився. Я вирішила його переробити.

Зняла тканину, прибрала пластик і виявила, що нижнє кільце трималося саме на цьому пластику — тож воно одразу відпало.

Чоловік прийшов на допомогу й приварив кільця за допомогою металевих прутків. Щоправда, я не догледіла, і він закріпив їх зовні, а не зсередини, тож тепер пруття трохи випирають. Нічого йому не сказала, вирішила працювати так, як є.

Ніжку торшера пофарбувала чорною фарбою з балончика — спершу один шар, а коли висох, нанесла другий, щоб виглядало акуратно.

Щодо самого абажура, варіантів оздоблення безліч: можна обтягнути його тканиною, додати вишивку, бусинки, мереживо, стрічки, обв’язати гачком, використати картон, штучні квіти, сплести макраме… Але я зупинилася на своїй ідеї — вирішила оплести каркас мотузкою.

Для цього взяла бавовняний шпагат товщиною 1,5 мм.

Початок закріпила гарячим клеєм і поступово намотувала нитки, щільно підсуваючи їх одна до одної на верхньому кільці, щоб усе виглядало рівно.

Тут важливо не перетягувати нитки занадто сильно, інакше можна деформувати кільця.

Головною прикрасою мого оновленого торшера стали густі декоративні китиці.

Вирізала з картону заготовку довжиною 12 см, намотала на неї по 12 витків шпагату й перев’язала посередині. Потім кожну китицю розчесала масажною щіткою, щоб вона була пухнастою, і прив’язала до каркасу через кожні дев’ять ниток.