Як я змусила гладіолуси пишно квітнути. Найкращі поради та підгодівлі

Я обожнюю гладіолуси — ці величні стрілки з яскравими квітами щоліта прикрашають мій квітник. Та щоб вони дійсно пишно розцвіли, довелося навчитися правильно за ними доглядати. І сьогодні хочу поділитися своїми найкращими порадами, перевіреними не один сезон.

Правильне місце — половина успіху

Я завжди висаджую гладіолуси там, де багато сонця. Вони не терплять тіні, в напівтемряві цвітуть бідно. Земля має бути пухка, без застою води, тому ділянку обов’язково дреную піском або перегноєм.

Висадка з розумом

Перед посадкою я обов’язково обробляю бульбоцибулини в слабкому розчині марганцівки — це захищає від грибка. Висаджую їх на глибину 10–15 см, дотримуючись відстані, щоб коріння мало простір для росту.

Полив — регулярно, але без фанатизму

Гладіолуси не люблять пересихання, але й заливати їх не варто. Я поливаю рясно раз на кілька днів, особливо під час бутонізації та цвітіння.

Підживлення — секрет розкішного цвітіння

Без добрив пишного цвіту не буде — це я переконалася на власному досвіді. Моя схема така:

• Перший раз — коли з’являються паростки: настій курячого посліду або селітра (азот для росту).
• Другий раз — перед появою бутонів: комплексне добриво з калієм та фосфором.
• Третій раз — під час цвітіння: зола або монофосфат калію — для яскравості й тривалості цвітіння.

Догляд — простий, але системний

Я регулярно прополюю грядки, мульчую землю скошеною травою, щоб зберегти вологу, і підв’язую квітконоси, щоби вони не зламалися під вагою квітів.

І не забувайте — після цвітіння гладіолуси теж потребують уваги. Коли рослини відцвітають, я обрізаю стрілки, але залишаю листя — вони ще живлять цибулину. Викопую ближче до осені, сушу та зберігаю в сухому прохолодному місці.

Гладіолуси — це не «посадив і забув», але якщо дати їм трохи уваги, вони віддячать розкішним цвітом, від якого неможливо відвести очей.