Спочатку ця кухня мені здалася ідеальною. А потім я побачила її мінуси

Спочатку ця кухня мені здалася ідеальною. Світла, затишна, тепла — усе виглядало так, ніби зійшло з обкладинки журналу. Натуральне дерево в поєднанні з білими поверхнями, живі рослини, акуратні баночки з сипучими, мінімалістичний декор — усе говорило про стиль і гарний смак. Я навіть подумала: «Оце вона, кухня моєї мрії!»

Але коли подивилася уважніше — щось клацнуло. Ідеальність виявилася надто… показною. Наче не для життя, а для фото.

Ось що мені сподобалося:

Плюси:

  • Дизайн: дерев’яні фасади створюють тепло, а білий колір додає простору й легкості.
  • Освітлення: велике вікно наповнює кімнату природним світлом — ідеально для приготування їжі вдень.
  • Рослини: вони оживляють простір, додають затишку.
  • Відкриті полиці: гарно виглядає і зручно, коли часто використовуєш посуд чи спеції.
  • Острів: компактний і функціональний, з поличками для дрібниць.

А тепер — мінуси, які помітила згодом:

  • Відкриті полиці — це ще й пил: краса, так, але щоденне прибирання забезпечене. Баночки, кружки, навіть декор — усе доведеться часто мити.
  • Немає витяжки над плитою (або вона декоративна): а отже, запахи готування осідатимуть на дереві та тканинах.
  • Мало закритих шаф: зберігання обмежене. Не всі речі хочеться тримати на виду.
  • Острів занадто малий для великої родини: скоріше декоративний елемент, ніж справжня робоча зона.
  • Білий стільниця біля раковини: красива, але кожна крапля залишатиме слід — постійне витирання.

Тож зараз я бачу цю кухню зовсім по-іншому. Вона чудова для фото, для гостей, для натхнення. Але жити на ній щодня? Не впевнена. Ідеальна картинка — не завжди ідеальна в реальності.