Хризантеми виросли зависокі та не квітнуть? Ось як виправити цю проблему
Я добре пам’ятаю свій перший досвід із хризантемами. Посадила їх у квітні, уявляючи собі ошатні пишні кущики восени. А в результаті до жовтня вони височіли майже як стовпи — півтора, а то й два метри! Я стояла біля них і думала: «І де ж мої компактні кумасі з букетними шапками квітів?»
Пізніше зрозуміла головне: хризантема не поспішає квітнути доти, доки світловий день довгий. Вона просто тягнеться вгору, накопичує зелень і чекає коротких осінніх днів. Саме тоді рослина ніби натискає внутрішню кнопку «квітнути».
Щоб було більш зрозуміло, наведу просту логіку. Якщо ми хочемо отримати, скажімо, зрізну хризантему приблизно 1,1 м заввишки, то в професійних теплицях це роблять так:
- близько трьох місяців рослина росте у висоту,
- ще півтора місяця її спеціально притіняють, зменшуючи тривалість світлового дня.
Разом — приблизно 4–4,5 місяці до моменту зрізу.
А тепер уявіть мою ситуацію вдома: посадила в квітні, росла вона до жовтня без будь-якого притінення. Виходить не 4 місяці росту, а майже 7. Тож і висота — удвічі більша, ніж очікувала.
Що я тепер роблю, щоб хризантеми не перетворювалися на «жирафів»:
- у травні обов’язково прищипую верхівку,
- якщо бачу, що ріст дуже бурхливий, роблю ще одну прищіпку,
- надалі прибираю зайві пасинки, щоб енергія рослини йшла на формування куща, а не на «пагорбові експедиції в небо».
Чому все це має значення?
Довгий світловий день — ріст у висоту, майже без натяку на бутони.
Світловий день коротшає до 14 годин і менше — хризантема починає готуватися до цвітіння.
Якщо вночі поруч включається світло (наприклад, з вікна, ліхтар, підсвітка) — цвітіння відтягується.
Тепер, коли я дивлюсь на свої ровненькі, гарно сформовані, квітучі кущі, я кожного разу згадую той свій перший «ліс хризантем» і посміхаюся. Це був хороший урок терпіння і спостереження.
