Eкoномлю дрова до 50%: хитрість, про яку знають лише деякі мешканці сіл
Я добре знаю, що таке примхливі дрова. Скільки разів бувало: тільки-но заклав повну оберемку, а вони вже прогоріли – і замість затишного тепла в хаті чи в бані знову доводиться підкидати нові. Чесно скажу, мене це дратувало, поки я не почав шукати спосіб, як зробити так, щоб дрова горіли довше й давали більше жару. І знайшов рішення – воно виявилося доволі простим.
Чому одні дрова горять швидко, а інші – повільно
Не секрет, що все залежить від самої деревини. Чим вона щільніша, тим повільніше тліє й віддає більше тепла. Найдовше тримають жар акація, ясень, слива, самшит. Дуб, береза, груша, яблуня, клен і бук – середня категорія. А ось сосна, тополя, липа, осика, ялина чи верба швидко згорають і великого тепла не дають.
Та навіть найкращі поліна можна спалити за лічені хвилини, якщо скласти їх неправильно.
Колосникова решітка – допомога чи марна трата?
У моїй банній печі стоїть колосник. Здається, усе добре: повітря підходить, полум’я сильне. Але разом із вогнем тепло просто вилітає в трубу. У багатьох сільських хатах і досі ставлять печі без колосника: там дрова згоряють майже повністю, золі лишається обмаль, і топку чистять усього кілька разів на рік. У традиційних старих печах колосників узагалі не було – і це не випадково.
Єдиний нюанс: у таких печах завжди тримали шар золі щонайменше 9 см, щоб дно не прогоріло. А от з колосником доводиться вигадувати інші хитрощі.
Сільський секрет
Якось мій знайомий, що виріс у селі, показав мені спосіб, який реально економить дрова. Я спробував – і тепер топлю тільки так.
Замість того щоб підпалювати знизу, треба скласти дрова шарами й підпалити зверху:
- внизу – 3–4 масивні поліна,
- посередині – середнього розміру,
- зверху – тріски, тонкі дровцята й бересту.
Запалюємо верхній шар – і вогонь поступово спускається вниз: спершу згорають дрібні тріски, потім середні дрова, і лише наприкінці береться до великих полін. Горіння рівне, жар тримається довше, а дрова вигорають повністю.
Результат
Однієї закладки мені вистачає на 3–5 годин. Диму практично немає, труба чиста, а тепла вистачає і на баню, і на хату. Економія дров – до половини, а це, погодьтеся, відчутно.
Висновок
Секрет простий: змінюємо логіку розпалювання й підпалюємо зверху. Виграш одразу в усьому – жару більше, золі менше, а дров іде значно менше. Тепер я топлю баню не з клопотом, а з задоволенням.
А ви пробували цей метод? Можливо, маєте свої хитрощі для печі чи каміна?
