Жоржини — моя особлива любов. Poзповідаю, як я їх зберігаю до весни

Жоржини — моя особлива любов. Щоліта вони розквітають у саду яскравими барвами, ніби влаштовують справжнє свято кольорів. Але щоб милуватися цим чудом щороку, потрібно потурбуватися про них восени — правильно викопати й зберегти кореневища до весни. З власного досвіду знаю: саме від зимівлі залежить, чи порадують жоржини наступного сезону своїм розкішним цвітінням.

Як я готую кореневища до зберігання

1. Викопування та огляд

Коли перші заморозки прихоплюють стебла, я обережно викопую кореневища, струшуючи зайву землю. Потім уважно їх оглядаю — усе пошкоджене або підгниле відразу видаляю. Зрізи обов’язково присипаю товченим деревним вугіллям або змащую зеленкою — так вони краще загоюються.

2. Просушування

Далі розкладаю кореневища в один шар у сухому, провітрюваному приміщенні. Зазвичай це займає кілька днів — важливо, щоб вони добре підсохли, але не пересохли.

Мої улюблені способи зберігання жоржин

У картонній коробці з підсипкою

На дно кладу шар сухої золи, піску або торфу — приблизно 4–5 см. Потім розкладаю кореневища, щоб не торкалися одне одного, і засипаю тим самим матеріалом. Коробку тримаю в прохолодному місці, де температура близько +5°C.

У парафіні

Цей спосіб ідеальний, коли в будинку сухо й тепло. Я розтоплюю парафін і швидко занурюю кожне кореневище на кілька секунд. Коли утворюється тоненька плівка, вона чудово захищає рослину від пересихання. Потім складаю все у коробку — і до весни не хвилююся.

У вологому піску або тирсі

Готую розчин мідного купоросу (ложка на півтора літра води) і трохи змочую ним пісок або тирсу. У контейнер насипаю шар цього матеріалу, кладу кореневища, засипаю зверху і відправляю у прохолодне місце з температурою +2…+7°C.

Де найкраще зберігати

Залежно від умов, обираю різні варіанти:

• Підвал — найзручніше місце, якщо там стабільно прохолодно.
• Холодильник — рятівний варіант для невеликої кількості кореневищ.
• Неопалюване приміщення — підійде, якщо температура не падає нижче нуля.

Перевірка взимку

Раз на місяць я заглядаю до своїх «сплячих красунь». Якщо бачу підозрілі місця — обрізаю, обробляю і знову кладу на зберігання.

Правильна підготовка та догляд узимку — це запорука того, що навесні жоржини швидко прокинуться, а влітку знову прикрасять сад своїми розкішними квітами. І тоді вся праця восени окупиться сторицею — яскравими барвами, ароматом і безмежною радістю від квітів, які повернулися до життя.