Варю малину з бананом — ідеальний смаколик! Густий, хоч одразу на батон масти

Обожнюю малинове варення. Воно універсальне: до млинців, у чай, в пиріг чи просто на шматок хліба — завжди влучно. А ще ароматне й сонячне, навіть коли за вікном зима.

Малина, хоч і ніжна ягода, поводиться непросто. Здавалося б, що там — кинув у каструлю й вари. Та ні. Її легко зіпсувати — переварити або втратити той тонкий аромат зайвими добавками.

Я навчилася готувати варення так, щоб смак залишався справжнім. Додаю трохи банана — і отримую не лише нову нотку, а й користь. Банан насичує варення калієм, магнієм, вітамінами С та Е, і навіть «гормоном щастя» — серотоніном.

Люблю експериментувати з травами. М’ята, меліса чи базилік пасують до малини ідеально. А от полуницю і смородину обминаю — вони надто гучні, забирають усе малинове на себе.

Рецепт, яким ділюся, перевірений не раз. Підходить і для свіжої, і для замороженої малини. Головне — розморозити без мікрохвильовки, спокійно, при кімнатній температурі, і злити зайву рідину. Якщо запах зник — рятуюсь ваніліном і краплею коньяку.

Що беру:

• 1 кг малини; 250 г банана (м’якоть);
• 800 г цукру;  1 ч. л. лимонної кислоти або сік лимона

Як готую:

1. Малину розминаю в пюре прямо в каструлі.

2. Банан ріжу дрібно — півкільцями чи ще менше — і додаю до ягід.

3. Засипаю цукор, додаю кислоту (або сік лимона) й ставлю на середній вогонь. Помішую, щоб не підгоріло.

4. Як закипить, зменшую вогонь і варю 10–20 хвилин, прибираючи піну. Хочу густіше — варю до 40 хвилин або додаю пектин.

5. Гарячим розливаю в стерильні банки, одразу закриваю й перевертаю. Укутую в щось тепле й залишаю остигати.

Баночки охайно шикуються в мене в коморі, а кожна — як ковток літа. Варто тільки відкрити — і в хаті пахне щастям.