Улюблений пиріг моєї родини. Пухкий, ніжний, ароматний — просто розкіш

Соковитий пиріг на кефірі з варенням — це мій затишний смак дитинства. Мама часто пекла його, коли ми з сестрою ще бігали босоніж по подвір’ю. Особливо любила, коли вона клала абрикосове або сливове варення — кислинка ідеально врівноважувала солодке тісто. Та, якщо чесно, будь-яке трохи кисле варення теж підходить — головне, щоб було з любов’ю.

З роками я трохи підлаштувала рецепт під себе. Додаю трохи розпушувача, каплю коньяку та жменю горіхів. Мені здається, що з ними він виходить ще смачніший: пухкий, ніжний, ароматний — просто розкіш. Хоча, звісно, можна й без них — все одно буде добре.

Цей пиріг — як паличка-виручалочка. Мінімум зусиль, максимум задоволення. Пухке, вологе тісто, приємна текстура, аромат кориці й домашнього варення — справжній домашній затишок на смак.

Мій перевірений набір інгредієнтів:

  • 1 склянка кефіру; 1 склянка варення + 1 ст. л. для змащування;
  • 2 яйця; 150–200 г цукру (регулюйте за смаком варення);
  • 2 склянки борошна (по 250 мл); 1 ст. л. соди або 1 ч. л. соди + 2 ч. л. розпушувача;
  • 1 ст. л. коньяку (за бажанням); ванілін — для аромату; дрібка будь-яких горіхів (у мене — волоські)

Для посипки:

  • 1 ч. л. кориці; 1 ст. л. цукру; подрібнені смажені горіхи

Як я готую:

Яйця збиваю з цукром до легкості. Додаю варення, кефір, коньяк і ванілін. Знову легенько збиваю. Борошно просіваю разом із содою та розпушувачем і поступово додаю в рідку масу, ретельно вимішуючи.

В кінці додаю підсмажені й подрібнені горіхи. Тісто виливаю у форму (з пергаментом або просто змащену маслом).
Перші 10–15 хвилин випікаю при дуже високій температурі, потім зменшую до 180°C і допікаю ще 20–40 хвилин, орієнтуючись на висоту пирога.

Перевіряю шпажкою. Як готовий — одразу виймаю з форми, кладу на рушник і даю охолонути. Верх змащую варенням і посипаю сумішшю з цукру, кориці та горішків.

Цей пиріг ніколи не затримується довго на столі — зникає швидше, ніж встигає охолонути. І щоразу пахне дитинством.

Смачного, з теплом від мого серця!