Домашній і смачний квас з мого дитинства. Той самий, за яким всі бігали в дитинстві

Літня спека — саме той час, коли хочеться чогось натурального, прохолодного й знайомого з дитинства. Пам’ятаєте, як колись пили квас просто з бочки у дворі? Я той смак не забула. І сьогодні хочу поділитися власним перевіреним рецептом — домашній квас із приємною кислинкою, насиченим ароматом і красивим бурштиновим кольором.

Я готую його з цикорієм — він додає напою особливу глибину та характер. Квас виходить не просто освіжаючий, а з душею.

Як я готую цей квас:

У велику каструлю наливаю 5 літрів води, додаю 2 столові ложки цикорію, 500 грамів цукру і чайну ложку лимонної кислоти. Ставлю все це на плиту, доводжу до кипіння, помішую, поки цукор повністю не розчиниться. Щойно закипіло — знімаю з вогню і залишаю остигати до теплого стану, десь до 35–38°C. Це важливо: якщо температура буде вищою — дріжджі «не виживуть», якщо холодніша — довше чекати бродіння.

Тепер беру трохи цієї рідини, розчиняю в ній 1,5 чайної ложки сухих дріжджів, добре розмішую і виливаю назад у каструлю. Перемішую все ще раз, накриваю тканинною серветкою (або кришкою, але не щільно) і залишаю в теплому місці на 3–4 години.

Якщо з’явилась пінка — квас готовий. Якщо ні — залишаю ще на ніч.

Потім обережно розливаю по пляшках, намагаючись не збовтати осад, щільно закриваю і ставлю в холодильник мінімум на 3–4 години. Хоча, зізнаюсь, іноді не витримую — хочеться спробувати одразу 🙂

Найсмачніше пити квас добре охолодженим, з грінками або скибкою свіжого житнього хліба. Це мій маленький смак літа — справжній, як у дитинстві.