Як дизайнерка переробила хрущовку 53 м² для своєї мами

Ця двокімнатна хрущовка площею 53 м² отримала нове життя завдяки дуже особистій історії: дизайнер переробила квартиру спеціально для своєї мами. Завдання було не «зробити красиво для фото», а створити світлий, спокійний і максимально зручний простір для щоденного життя. Хотілося візуально розширити кімнати, додати відчуття повітря та зробити стелі вищими хоча б на рівні сприйняття.

Особливість квартири — планування типу «розпашонка»: кімнати виходять на різні сторони, тому простір добре провітрюється і дає можливість логічно зонувати житло. Це й стало відправною точкою в переплануванні. Кухню об’єднали з вітальнею, щоб прибрати тісноту та створити єдину денну зону. Спальню, навпаки, залишили ізольованою — мамі важливо мати тиху кімнату для відпочинку, без «прохідного» ефекту. Санвузол розширили за рахунок коридору: це рішення майже завжди виправдане в хрущовках, бо робить ванну кімнату значно комфортнішою.

Ще один важливий нюанс — освітлення. Вікна виходять на північний захід і частково закриті деревами, тож сонця в квартирі небагато. Саме тому інтер’єр вирішили будувати на світлій палітрі: вона підсилює природне світло, візуально «розсовує» стіни та робить простір легшим. Але щоб квартира не виглядала безлико, у дизайн додали характер — через акценти, деталі й сімейні речі з історією.

Кухонний гарнітур підібрали модульний — так легше тримати бюджет під контролем і отримати акуратний результат. Ключовим рішенням стала висока шафа-пенал на всю висоту: у ній сховали одразу і побутову техніку, і запаси продуктів, і частину посуду. Це прибирає візуальний шум і робить кухню «зібраною». Додатково обрали вбудований холодильник, а верхні шафи розмістили лише на одній стіні, тій, яка менше потрапляє в поле зору. Завдяки цьому кухня виглядає легше й гармонійніше, але при цьому залишається функціональною.

Стільницю продовжили на підвіконня — у невеликій квартирі це дуже розумний хід. З’явилося додаткове місце: можна швидко перекусити, випити кави, попрацювати з ноутбуком або просто використати цю поверхню як зручну «планку» для щоденних справ. Такий прийом ніби додає ще один функціональний шар у простір, не забираючи квадратних метрів.

В оздобленні зробили ставку на натуральність та «тихий» комфорт. На підлогу поклали інженерну дошку, стіни пофарбували якісною фарбою, а для настрою додали шпалери з малюнком птахів і квітів. Ці орнаменти не кричать, а працюють як м’який декоративний акцент: квартира стає теплішою, живішою, але не перевантаженою деталями.

Найцінніші елементи інтер’єру — вінтажні сімейні меблі, що залишилися від бабусі дизайнерки. Це старі стільці та комод, які збереглися в родині й були важливими саме для мами. Їх не просто залишили «для пам’яті», а переосмислили і вписали в оновлений простір. Стільці освіжили — перефарбували в синій відтінок, і тепер вони стали справжнім акцентом. І найкраще в цьому те, що предмети з історією не стоять як музейні експонати: ними користуються щодня, на них сидять діти та онуки, коли приходять у гості.

Для вітальні підібрали компактний диван, який не перевантажує кімнату, але водночас має механізм розкладання, щоб у разі потреби можна було залишити гостей на ніч. Декор теж максимально особистий: на стіні з ТВ розмістили картини, подаровані господині подругою-художницею. Так інтер’єр отримав не «каталожний» вигляд, а живий настрій дому, де кожна річ не випадкова.

Систему зберігання продумали практично. Основний обсяг — у великій шафі в спальні та в коморі/вбудованій зоні у коридорі. А щоб використати простір максимально, обрали ліжко з підйомним механізмом: під ним легко сховати сезонні речі, коробки, текстиль, валізи — усе, що зазвичай створює безлад у невеликій квартирі.

Санвузол об’єднали — для однієї людини це зручно й логічно. Ванна була обов’язковим побажанням, тому її зберегли. Частину стін облицювали плиткою, а інші покрили вологостійкою фарбою для приміщень з підвищеною вологістю. У підсумку вийшов санвузол, який виглядає сучасно, не «тисне» і при цьому повністю пристосований до реального повсякденного життя.

У результаті хрущовка перетворилася на світлий, затишний і дуже продуманий дім, де немає випадкових речей. Тут поєдналися практичні сучасні рішення і тепла родинна пам’ять — саме тому інтер’єр виглядає не просто оновленим, а по-справжньому живим.