Ніколи не проміняю звичайну шторку у ванній на модну скляну перегородку — і зараз поясню, чому

Я ніколи не проміняю звичайну шторку у ванній на модну скляну перегородку — і зараз поясню, чому саме так вважаю.

Той, хто хоча б трохи пам’ятає шкільну фізику, чудово розуміє: велика кількість скла в приміщенні з підвищеною вологістю — це прямий шлях до конденсату, калюж і постійної сирості. Перш ніж волога випарується через вентиляцію, вона встигне осісти на всіх гладких поверхнях. А чим їх більше — тим більше й мокрих слідів по всій ванній.

Але багато хто дивиться на красиві фото з інтернету й думає: «О, хочу так само!» Здається, що скляна перегородка — це стильно, сучасно й гігієнічно. Дизайнери активно підживлюють це враження, адже їм потрібно постійно пропонувати щось “новеньке”, щоб ринок не стояв на місці. Чавунні ванни, мовляв, уже вчорашній день, а от скло — це вершина сучасного комфорту.

Та от питання: чи користуються самі дизайнери такими рішеннями у власних домівках? Дуже сумніваюся. Бо людина, яка хоча б певний час пожила зі скляною перегородкою у ванній і сама її мила, навряд чи захоче повторювати цей експеримент. І я говорю не лише про прийняття душу, а саме про догляд за цим “дивом”.

Почнімо з зовнішнього вигляду. На фото все виглядає ідеально, але в реальному житті — зовсім інакше. Особливо якщо у вас жорстка вода: розводи, наліт, плями з’являються миттєво. І чомусь ті, хто наполягає на скляних перегородках, забувають, як дратує постійне миття звичайних вікон. А тут скло брудниться після кожного душу — сюрприз!

Ще один момент — гігієна. Часто можна почути, що скло легше мити, ніж шторку. Але все залежить від конструкції: напрямні, кріплення, стики… Саме там і накопичується бруд, до якого ще треба якось дістатися. Особисто мені ближче ідея, коли речі служать людині, а не навпаки.

До того ж такі перегородки реально “з’їдають” простір. Спробуйте не зачепити їх ліктем, коли витираєтесь рушником. Ванна здається меншою не лише візуально — фізично рухатися стає тісніше.

Не можна оминути й питання безпеки. Навіть загартоване скло колись може тріснути. А якщо в домі є діти — ризик зростає в рази. Скло залишається склом, і наслідки його падіння можуть бути дуже серйозними. Якщо когось не лякає потенційна «гільйотина» у власній ванній — що ж, вибір особистий.

І нарешті — довговічність. Навіть якісна фурнітура з часом починає заїдати, дверцята клинять, рух стає ривками. А якщо різко смикнути — конструкція може просто злетіти з направляючих. Зі шторкою таких проблем немає: порвалась — купив нову і забув. А зі склом усе значно дорожче й складніше.

Тож прогрес — це добре. Але лише тоді, коли він справді робить життя зручнішим, а не просто красиво виглядає на картинці. Не все сучасне однаково корисне, і не кожне дизайнерське рішення варте того, щоб переносити його у власний дім. А ви що думаєте?