Зійшли огірки: ось, що я з ними роблю далі, щоб огірки не хворіли, а я збирала врожай відрами

Ну що, дочекалась — огірочки зійшли! Така радість, аж серце співає. Але знаю з досвіду: зараз не час розслаблятися. Саме тепер потрібно створити їм усі умови, щоб росли сильними, здоровими і врожайними.

Розповім, як я доглядаю за огірками одразу після появи сходів. Є сім основних моментів, які завжди тримаю на контролі.

1. Проріджування — без жалю

Якщо насіяла густо (а це у мене майже завжди так), беруся за проріджування. Залишаю найміцніші паростки, інші — обережно видаляю. Важливо, щоб між рослинами було 30–40 см простору. Інакше загущення, затінення і слабенький врожай.

2. Полив — як золота середина

Огірки вологу люблять, але надмір — їм на шкоду. Поливаю лише під корінь, теплою водою (приблизно 20–25°C), зранку або ввечері. І так, листя стараюся не мочити — менше шансів підхопити грибок.

3. Провітрювання (особливо у теплиці)

Свіже повітря огіркам потрібне, але без протягів. Якщо вирощую в теплиці, відкриваю все обережно, поступово, щоб не було перепадів температури.

4. Прополювання та розпушування

Бур’яни — наші вороги. Вони тягнуть на себе вологу й поживні речовини. Я постійно вириваю все зайве і м’яко розпушую ґрунт, щоб корінці «дихали».

5. Укривний матеріал — як ковдра для малюків

На відкритому ґрунті обов’язково накриваю огірочки нетканим матеріалом на дугах. Він рятує від нічної прохолоди, вітру і навіть несподіваного заморозку. А ще створює затишний, вологий мікроклімат.

6. Перше підживлення

Через два тижні після сходів даю добриво. У мене це — сечовина (1 ст. л. на 10 л води) або настої з кропиви, кульбаби чи пташиного посліду. Після такого «обіду» огірки ростуть наче на дріжджах!

7. Контроль шкідників

Щодня поглядаю на листя. Помітила пляму чи щось підозріле — одразу реагую. Використовую тільки безпечні, біологічні засоби. Бо не хочу труїти ні себе, ні рідних.

Трохи любові, трохи праці — і огірочки віддячать сповна. Садівництво — це моя терапія, мій кайф і мій врожай.