Я перемогла пирій на городі! Як саме? Розповідаю про 5 народних методів, які справді працюють
Я живу на землі з дитинства. Город — мій друг і ворог водночас. Найбільший ворог — пирій. Він лізе звідусіль, не дає дихнути ні помідорам, ні моркві. Колись я пробувала витягати його вручну — марно. Коріння глибоке, живуче, ламається, і за тиждень він знову всюди. Та я вперта. І знайшла спосіб взяти верх. Без хімії.
1. Регулярне перекопування вручну — але з розумом
Пирій — не той бур’ян, якого можна здихатись за день. Щоб його викорінити, я перекопую землю глибоко — на багнет лопати — і дуже уважно вибираю все коріння. Особливо на початку весни й восени. Якщо зламати — все, через пару тижнів знову росте. Тут головне — не спішити.
2. Чорна плівка або картон — накрити і задушити
Минулого літа спробувала один метод, який мені порадила сусідка. Я накрила засмічену ділянку щільною чорною плівкою. Можна й старим картоном. Сонця — нуль, повітря — мінімум. Через місяць пирій пожовтів і ослаб. Потім я його легко витягла. Це працює краще, ніж здається.
3. Посіяти сидерати — нехай працюють замість мене
Ще один трюк — засіяти землю гірчицею або фацелією. Вони ростуть швидко, затінюють землю і не дають пирію шансів. Після збору врожаю я засіваю порожні грядки сидератами. І земля відпочиває, і бур’яни не лізуть.
4. Зола та сіль — старі бабусині методи
На стежках і в місцях, де нічого не саджу, посипаю пирій золою або концентрованим сольовим розчином. Це зневоднює бур’ян, і він сохне. Але тут треба бути обережною — сіль псує ґрунт, тому тільки локально.
5. Гаряча вода — просто й ефективно
Якщо пирій лізе між плиткою або з-під паркану, я просто заливаю його окропом. Старий метод, але працює. Особливо коли немає часу копати.
Позбутись пирію — це марафон, не спринт. Але з правильним підходом — цілком можливо. І не треба труїти землю гербіцидами. Просто треба бути уважною, терплячою й трохи хитрою. Як ми, жінки, і вміємо.