Вирощування найкрасивіших гладіолусів без помилок: що варто знати перед посадкою
Для багатьох гладіолуси міцно пов’язані зі шкільною порою: колись ми самі йшли до школи з великими букетами, тепер — проводжаємо на 1 вересня своїх дітей або вже й онуків. І хоча квіти можна купити, все ж приємніше подарувати ті, що вирощені власноруч. Тож у травні на дачах з’являються ряди гладіолусів — надія на яскравий осінній букет.
Здавалося б, посадити гладіолус — справа нехитра: закопав бульбоцибулину — і чекай квітів. Але якщо трохи постаратись і знати кілька важливих нюансів, результат може справді приємно здивувати.
Якість посадкового матеріалу
Популярна помилка — вважати, що велика бульбоцибулина завжди означає гарне цвітіння. Насправді розкішні квітконоси дають молоді, здорові цибулини. Визначити вік можна за формою: з віком цибулина сплющується, а денце збільшується. Тому купуючи посадковий матеріал, краще порівнювати лише цибулини одного сорту — між різними сортами розміри можуть суттєво відрізнятись.
Де саджати гладіолуси
Краще за все ці квіти ростуть на сонячних, захищених від вітру ділянках. У південних регіонах допускається легка напівтінь, яка допоможе продовжити період цвітіння. Не варто висаджувати гладіолуси на одному місці кілька років поспіль — ґрунт потрібно оновлювати.
Слід уникати перезволоження та свіжої органіки в зоні посадки. А ось пісок на дні лунки допоможе запобігти загниванню. Оптимальний ґрунт — пухкий суглинок або супісок з нейтральною або слабкокислою реакцією.
Коли садити гладіолуси
Не орієнтуйтесь лише на календар — весна щороку різна. Краще перевірити температуру ґрунту: якщо на глибині 10–12 см земля прогрілася до +8…+10 °C, час садити.
Захист від хвороб і шкідників
Гарним природним захистом є звичайний часник. Його можна покласти до ящика з посадковим матеріалом, а ґрунт перед посадкою полити часниковим настоєм (50 г подрібненого часнику на 10 л води, настояти добу). А ще краще — просто посадити часник поруч із гладіолусами.
Також хорошими «сусідами» вважаються календула, настурція та чорнобривці — вони відлякують хвороби. До речі, бульбоцибулини можна перед посадкою вимочити у настої чорнобривців (250 г сухих квітів на 2,5 л води, настояти три доби).
Класичний варіант дезінфекції — замочування в розчині марганцівки на 1–2 години. Замість неї іноді використовують мідний купорос (5 г на літр гарячої води), після охолодження. Деякі садівники додатково замочують цибулини в розчині золи або мікроелементів.
Глибина посадки і відстані між рослинами
Чим більша бульбоцибулина, тим глибше її висаджують: зазвичай це 4–5 см для великих, 2–2,5 см — для дрібних. Хоча досвідчені садівники кажуть: чим глибше посадка (до 18–20 см!), тим сильніші квітконоси — і не потребують підв’язування.
Один із способів — саджати не в окремі лунки, а в борозни. Цибулини кладуть на дно, засипають тонким шаром ґрунту, а потім, у міру росту, землю поступово підсипають.
Щодо відстані між рослинами — тут усе стабільно: 15–20 см, для великих сортів — до 25 см.
Як подовжити цвітіння
Щоб милуватись гладіолусами довше, висаджуйте їх партіями з інтервалом у 10–12 днів. Також варто враховувати строки цвітіння — є ранні, середні та пізні сорти. Деякі вже наприкінці червня готові розпуститися!