Сусіди питають, що це за краса: як я виростила розкішну вейгелу на ділянці

Коли ми з чоловіком придбали ділянку, я відразу уявила собі, як біля будинку квітне щось рясне й яскраве. Хотілося кольору, легкості, але без зайвих клопотів. Так у моєму саду з’явилася вейгела — і не просто як кущ, а як справжня прикраса всього подвір’я.

Чому саме вейгела?

Бо вона проста у догляді, неймовірно красива і цвіте двічі на рік. Її ніжні рожеві та бордові квіти не просто радують око — вони перетворюють ділянку на романтичний куточок.

Як я її саджала:

Обрала місце сонячне, але таке, де немає протягів — вейгела це любить. Земля у мене глиниста, тому додала в яму перегній, трохи піску та компосту. Саджала навесні, коли ґрунт уже добре прогрівся.

Про підгодівлю — з мого досвіду:

У перший рік давала мінімум добрив — тільки трохи нітроамофоски після посадки. На другий сезон навесні підгодувала азотним добривом для росту, а перед цвітінням — комплексним з калієм і фосфором. А восени — трохи золи, щоб кущ добре перезимував.

Догляд без фанатизму:

Поливаю рідко, але щедро — особливо в спеку. Обрізаю одразу після цвітіння, щоб стимулювати нові пагони. Старі гілки прибираю раз на 3 роки. І ще один лайфхак: мульча з кори навколо куща — і волога зберігається, і бур’яни не лізуть.

Результат?

Кущ за два роки розрісся, як мій улюблений пухнастик. Цвіте двічі на сезон, і щоразу люди зупиняються, щоб спитати, що це за краса. А я собі стою на ганку, п’ю каву і думаю: так, це було правильне рішення.

Якщо хочете щось ефектне, але не надто вибагливе — вейгела вам підійде. Тільки трохи уваги, любові — і вона віддячить сторицею.