Ось як потрібно сушити часник, щоб він не погнив. Ділюся своїм перевіреним способом

Я вирощую часник уже кілька років, і з досвіду знаю: як його висушиш і збережеш — так і збережеться. Ні гнилі, ні цвілі, ні втраченого врожаю не буде, якщо все зробити правильно. Ділюся своїм перевіреним способом.

Після збору часнику я ніколи не мию його водою. Просто струшую землю, обрізаю коріння і залишаю стебла. Часник має підсохнути повністю разом із бадиллям — це важливо. Кладу його в пучки або розкладаю тонким шаром на сітці в затіненому, добре провітрюваному місці. Найкраще — під навісом або на горищі, але щоб не було волого. Сонце не повинно бити прямо, бо часник стане м’яким і втратить аромат.

Сушу не менше двох тижнів. Часник готовий, коли шкірка суха і шарудить, а стебло ламається, а не гнеться. Тоді обрізаю стебла (залишаю десь 5 см) і кладу головки на зберігання.

Зберігаю по-різному, залежно від сорту. Овочевий (весняний) — тримаю у плетених кошиках або полотняних мішках у коморі, де сухо й прохолодно. Озимий — краще зв’язати у коси й повісити в кухні або на балконі, якщо там немає вологи.

Не можна зберігати часник у пластикових пакетах чи герметичних контейнерах — він “задихнеться” і почне гнити. І ще одне правило: регулярно перевіряю запаси. Якщо якась головка почала псуватися — одразу прибираю.

Зараз у мене часник зберігається до самої весни без жодних проблем. Смакує, як свіжий, і не втрачає своїх властивостей. Тут головне — не лінуватися на початку, коли сушиш. Тоді й зберігання не стане головним болем.