Любий нагар відпаде! Пів скляночки й сковорідка наче нова — за 5 хвилин відмиє
Ох, дівчата, хто ж мене зрозуміє краще, ніж ви? Жодна, навіть найулюбленіша сковорідка не здатна прожити довге життя без нагару. От і моя колись блискуча красуня потьмяніла. Але я вирішила, що ще зарано її списувати, і взялася за «рятувальну операцію» своїм перевіреним способом.
Що я беру:
- 2 столові ложки кальцинованої соди
- 1 столову ложку крупної кухонної солі
- нашатирний спирт (щоб зробити густу кашицю)
Як я це роблю:
У невелику мисочку висипаю соду та сіль, перемішую до однорідності. Далі обов’язково вдягаю гумові рукавички та відчиняю вікно або виходжу на балкон — нашатир любить «нагадати» про себе різким ароматом.
Сковорідку кладу на старий протвень, рівномірно посипаю сумішшю соди та солі. Потім обережно додаю нашатир, щоб вийшла густа паста. Запах, звісно, специфічний, але на свіжому повітрі він не такий страшний.
Щоб суміш працювала як слід, накриваю сковорідку харчовою плівкою або шматком поліетиленового пакета, а зверху кладу старий рушник. Залишаю на годинку, а якщо нагар дуже впертий — на дві.
Після «відлежування» знімаю плівку, вдягаю рукавички, беру щітку середньої жорсткості і починаю чистити. І тут — справжнє задоволення: нагар відстає шматками, чорні пластівці просто сипляться. Стінки теж очищаю — бруд буквально сам сповзає. Якщо десь особливо складне місце — додаю трохи свіжої кашиці з нашатирем.
Через пів години роботи сковорідка сяє, наче щойно з магазину. Так, залишилися дрібні темні куточки, але результат мене радує — чистота на 99% із 100!
Тож, дівчата, не поспішайте прощатися з улюбленими сковорідками. Дайте їм шанс, і вони ще не раз нагодують вас смачними стравами. А мій спосіб з содою, сіллю та нашатирем — справжня кулінарно-побутова магія!
