А ви знаєте, що це на дверях? На перший погляд — просто шматок металу. Але це не так

А ви знаєте, що це на дверях? На перший погляд — просто шматок металу. Але для тих, хто виріс у селі чи бував у старих хатах, це — добре знайома річ. У нас її називали *клямка*. Так, саме так — не ручка, не засов, а клямка.

Клямка — це така собі “дверна хитрість” із минулого. Зазвичай її робили з металу, часто самотужки, і кріпили на дерев’яні двері. Простий механізм: металевий язичок або важіль, який тримає двері зачиненими, і коли його піднімаєш — двері відкриваються. На фото, яке я вам показую, якраз така — класична сільська клямка. Ще й з лопаткою, яку можна рухати навіть пальцем з іншого боку — через щілину.

У деяких регіонах України клямка — це не просто елемент дверей, а частина побутової культури. Діти в селі завжди знали, як «відщолкнути» клямку з двору, навіть якщо дорослі зачинили двері. А ще було негласне правило: якщо клямка опущена — значить, господарів немає або вони не хочуть, щоб їх турбували.

У нас вдома така клямка досі стоїть на старих дверях до комори. Кожен раз, як беруся за неї, відчуваю щось рідне, затишне — ніби торкаюся до частинки історії. Зараз усе більше людей ставлять домофони, кодові замки, але клямка — це про інше. Про довіру, простоту й наше коріння.

А ви коли-небудь бачили таку клямку? Може, й у вас десь на горищі ще зберігається?