Борщова заправка з квасолею — насичений смак, яскравий колір і аромат, як у щойно звареного гарантовані

Щороку наприкінці літа я обов’язково готую цю борщову заправку. Це моя особиста кулінарна хитрість, яка не раз рятувала взимку, коли часу на приготування обмаль, а хочеться чогось домашнього та смачного. Відкрила баночку — додала в бульйон із картоплею — і борщ готовий! Насичений смак, яскравий колір і аромат, як у щойно звареного — саме те, що потрібно в холодну пору року.

Інгредієнти:

  • 3 кг буряка; 3 кг помідорів; 2 ст. л. солі;
  • 180 г цукру; 1 кг моркви; 600 г квасолі;
  • 1 кг цибулі; 160 г оцту 9%;  400 мл олії

Як я готую:

Спочатку перебиваю помідори в блендері або пропускаю через м’ясорубку — як коли. Перекладаю масу в велику каструлю, додаю сіль, цукор і олію. Ставлю на вогонь і доводжу до кипіння.

Тим часом дрібно нарізаю цибулю — і відправляю її слідом за помідорами. Щойно знову закипить, варю 10 хвилин. Поки все кипить, натираю моркву й буряк. Їх додаю в каструлю й варю ще пів години, не забуваючи помішувати.

Квасолю завжди замочую з вечора, тоді вона швидко вариться. Вже зварену додаю в каструлю за 30 хвилин до кінця основного варіння. Наприкінці вливаю оцет, перевіряю на сіль — і після закипання тримаю ще 5 хвилин на вогні.

Далі все по класиці: гарячу заправку розливаю по стерильних банках, ставлю їх у велику каструлю з рушником на дні, заливаю водою до “плечиків” і стерилізую 10 хвилин після закипання.

Закручую банки, перевертаю, вкутую рушниками — і даю охолонути до ранку.

Мої перевірені поради:

  • Квасолю краще замочити на ніч — зекономить час і нерви.
  • Якщо любите трохи гостріше — додайте шматочок чилі.
  • Для більш глибокого смаку я іноді кладу лавровий лист — але це вже на любителя.
  • Стерилізація банок — обов’язкова, без цього заготовка може зіпсуватись.
  • Відкриту банку тримаю в холодильнику й використовую максимум за тиждень.

Це — моя паличка-виручалочка в холоди. Борщ виходить, як з димком — і смачний, і ситний.

Бездомный пёс боялся переступить порог дома, потому что не мог поверить своему счастью Бездомный пёс боялся переступить порог дома, потому что не мог поверить своему счастью

Было ясно, что ему запрещали входить в дом, а он хотел войти